Державний архів Сумської області

Офіційний вебсайт органу виконавчої влади України

Людям із порушенням зору

EnglishRussianUkrainian

Контакти
Карта, спосіб добирання, графік роботи, телефони, e-mail, вебсайт

Громадянам

Документи on-line

Інформаційна діяльність

Про нас

Архівні установи

Державний архів Сумської області

Офіційний веб-портал органу виконавчої влади України

Ровесниця архіву

     Є люди, яким судилося бути першими. Їх першість не викликає ні в кого сумніву, бо вони – лідери. Є люди, за долею яких можна простежити шлях країни. До таких особистостей належить Ганна Федотівна Казанцева. Здається само провидіння визначило її шлях. В листопаді 1925 року були створені окружні архівні управління в Сумах, Конотопі, Глухові, Ромнах, а 26 січня 1926 року в с. Процівка Роменського району народилась Ганнуся Стетюха, якій судилося стати людиною дивовижно рідкісної у нас професії – архівіста, хранителя вічності, професії, яка покликана берегти народну пам’ять про нашу велич і падіння, героїзм і споконвічні гріхи.
     Перші кроки робила архівна служба країни, перші кроки робила і Ганнуся, робила саме в архіві, бо в 1929 році її батько, Федот Степанович був призначений директором Роменського архіву. Працював на цій посаді на совість і був обраний делегатом 2-го Всеукраїнського з’їзду архівістів. Потім батька направили на механічний завод, а директором архіву став дід, Степан Андрійович.
     Перед війною архів знаходився у Вознесенській церкві, і Ганна любила з подругами приходити туди, її манили давні, пожовклі теки з документами. Дідусь жартома говорив: «Виростеш і станеш працювати на моєму місці, практика у тебе вже є». Ці слова запали в душу дівчинці, вона намагалась дізнатись, де ж вчать на архівістів, а поки була відмінницею в школі.
     І раптом війна. Батько пішов на фронт, вони евакуювались до Саратовської області, пережили страхіття бомбардувань ешелону, загибель попутників, паніку, жах, голод. Працювала телятницею, а вечорами бігла до школи – не хотіла відставати в навчанні. Тільки – но звільнили Ромни повернулась до рідного міста, працювала секретарем Процівської сільської ради, а потім її, 18-річну, направили в м. Рівне секретарем Представництва Уряду УРСР по евакуації польських громадян з території України до Польщі.
     Потім заміжжя, народження сина, переїзди з місця на місце, бо чоловік був військовим. Здавалося, архів лишився там, в дитинстві – лише інколи згадувалась дитяча мрія. Та ось в 1955 році Казанцева переїздить до Ромнів. Вона ходить по знайомих місцях, заходить до архіву і їй пропонують очолити Роменський районний архів. Згодом Ганна Федотівна працювала науковим співробітником Роменського філіалу держархіву Сумської області, а з 1967 по 1972 роки його директором. Працю поєднувала з навчанням – заочно закінчила Московський державний історико-архівний інститут. В інституті користувалась беззаперечним авторитетом – була старостою курсу, навчалась так, що їй пропонували залишитись в аспірантурі, високо оцінивши дипломну роботу з історії архівного будівництва на Роменщині. Але Ганні Федотівні подобалась не лише науково – дослідницька робота, а й сам процес створення архіву, жива робота з людьми. Те, що доводилось бути бухгалтером і реставратором, журналістом і лектором, друкаркою і прибиральницею, одним словом – берегинею минулого. І вона відмовилась, чим здивувала професуру інституту, бо це був єдиний в історії МДІАІ випадок.
     Коли у 1972 році в м. Ромни ліквідували філіал обласного архіву, сам начальник Головного архівного управління України О.Г.Мітюков приїхав до Ромен і запропонував Ганні Федотівні очолити Сумський обласний архів. 18 років Г.Ф.Казанцева працювала директором Державного архіву Сумської області. В ці роки поняття «архів» і «Казанцева» сприймались як одне ціле. Багато архівістів Сумщини і за її межами можуть назвати її своїм вчителем.
Майстерність, професійність, почуття відповідальності та обов’язку, честь, вірність і доброта. Для Ганни Федотівни ці поняття були не абстрактні, а необхідні і природні, як саме життя.
     Казанцева брала участь і у видавничій роботі архіву: готувала до друку перше і друге видання «Історії міст і сіл Української РСР: Сумська область», була одним з авторів хроніки подій «Роки, осяяні Жовтнем», членом редакційної колегії збірника документів «Сумська область в роки Великої Вітчизняної війни».
     Ганна Федотівна нагороджена почесним знаком «Відмінник архівної справи», але найбільша її нагорода – це вдячність і повага людей.

Людмила Анатоліївна Покидченко,
заслужений працівник культури України, колишній заступник директора-начальник відділу організації та координації архівної справи Державного архіву Сумської області