Державний архів Сумської області

Офіційний вебсайт органу виконавчої влади України

Людям із порушенням зору

EnglishUkrainian

Контакти
Карта, спосіб добирання, графік роботи, телефони, e-mail, вебсайт

Громадянам

Документи on-line

Інформаційна діяльність

Про нас

Архівні установи

Державний архів Сумської області

Офіційний веб-портал органу виконавчої влади України

До 29-ої річниці незалежності України

До 29-ої річниці незалежності України

(24 серпня 1991 р. – 24 серпня 2020 р.)

1.Оголошення І Універсалу Центральної Ради на Софійській площі. Київ, 12 (25) червня 1917 р.
ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного, од. об. 2-154086.
ф.1

2.Перший Універсал Української Центральної ради. 10 червня 1917 р.
ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 4, арк. 5-8.
ф.1 ф.2 ф.3 ф.4

3.Проголошення ІІІ Універсалу Української Центральної Ради на Софійській площі в Києві. У центрі С. Петлюра, М.Грушевський, В. Винниченко. 1917 р.
ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного, од. об. 2-154086.
ф.1

4.Проект автономного Статуту України, 1917 р.
ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1 спр. 1, арк. 108-111.
ф.1 ф.2 ф.3

5.Лист Українського Генерального Військового Комітету при Українській Центральній Раді до Конотопської повітової Української ради з приводу організації Вільного козацтва, 1917 р.
ДАСО, Листівка № 2676, с. 93.
ф.1

6.Лист Глухівського повітового комісара щодо створення «Вільного козацтва», 19 січня 1918 р.
ДАСО, Р. 1811, оп. 1, спр. 2, арк. 7, 7 зв., 8.
ф.1 ф.2

7.Проект закону УНР про приєднання до України Путивльського повіту Курської губернії, 16 грудня 1917 р.
ЦДАВО України, ф. 2592, оп. 1, спр. 21, арк. 27.
ф.1

8.Четвертий Універсал Української Центральної Ради, 9 січня 1918 р.
ЦДАВО України, Ф. 1063, оп. 2, спр. 2, арк. 2-6.
ф.1 ф.2 ф.3 ф.4

9.Універсал Директорії Української Народної Республіки про злуку з Західноукраїнською Народною республікою. 22 січня 1919 р.
ЦДАВО України, ф. 1429, оп. 1, спр. 5, арк. 5.
ф.1

10.Декларація про державний суверенітет України, 16 липня 1990 року.
ЦДАВО України, Ф. 1, оп. 16, спр. 4490, арк. 100-106.
ф.1 ф.2 ф.3 ф.4 ф.5 ф.6 ф.7

11.Рішення сесії Сумської міської ради народних депутатів двадцять першого скликання про використання української національної символіки в м. Суми. 16 жовтня 1990 року.
ДАСО. Р 6, оп. 10, спр. 448, арк. 125.
ф.1 ф.2

12.Рішення сесії Сумської міської ради народних депутатів двадцять першого скликання про заяву Сумської крайової Ради Народного Руху України стосовно проведення мітингу 17 жовтня 1990 року у м. Суми. 16 жовтня 1990 року.
ДАСО. Р 6, оп. 10, спр. 448, арк. 127.
ф.1

13.Агітаційна листівка: звернення до українського народу із закликом не підтримувати союзного договору на всенародному референдумі 17 березня 1991 р. Березень 1991р.
ЦДАГО України, ф. 272, оп. 1, спр. 41, арк. 84.
ф.1

14.Рішення надзвичайної позачергової сесії Сумської міської Ради народних депутатів двадцять першого скликання про оцінку діяльності самопроголошеного органу влади (ДКНС). 22 серпня 1991 р.
ДАСО. Р 6, оп. 10, спр. 496, арк. 31.
ф.1

15.Постанова Верховної Ради УРСР «Про проголошення незалежності України», 24 серпня 1991 р.
ЦДАВО України, ф. 1, оп. 16, спр. 4630, арк. 1.
ф.1

16.Акт проголошення незалежності України, 24 серпня 1991 р.
ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 16, спр. 4630, арк. 2.
ф.1

17.Бюлетень для голосування на всеукраїнському референдумі з питання проголошення незалежності України.
ЦДАВО України, ф. 1, оп. 16, спр. 4643, арк. 159.
ф.1 ф.2 ф.3

18.Агітаційна листівка із зверненням НРУ до українського народу із закликом проголосувати за суверенітет України на всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 р.
ЦДАГО України, ф. 270, оп. 1, спр. 124, арк. 1-1 зв.
ф.1 ф.2

19.Постанова Верховної Ради України «Про державний прапор України», 28 січня 1992 р.
ДАСО. Р-2196, оп. 9-б, спр. 824, арк. 17.
ф.1

20.Постанова Верховної ради України «про Державний герб України», 19 лютого 1992 р.
ДАСО. Р-2196, оп. 9-б, спр. 824, арк. 139.
ф.1

Інформація актуальна на:

04.03.2024

До 29-ї річниці проголошення незалежності України

До 29-ї річниці проголошення незалежності України

22 серпня 2020 року на вебсайті Державного архіву Сумської області відкрито фотодокументальну виставку до 29-ї річниці проголошення незалежності України. На виставці експонуються історичні документи про тернистий шлях боротьби українців за право на самовизначення та незалежність України із фондів та колекцій Держархіву Сумської області та зібрань Національного архівного фонду України.

Тематична перевірка роботи архівного підрозділу

Тематична перевірка роботи архівного підрозділу

12 серпня 2020 року начальником відділу формування НАФ та діловодства Кузьміною Н.М. проведена тематична перевірка роботи архівного підрозділу Сумського державного університету. Завідувач архіву Мошна А.В. показала комплекс архівних приміщень університету загальною площею 279 квадратних метрів, обладнаних у відповідності до встановлених вимог.

Виставка до 30-ї річниці з дня проголошення Декларації про державний суверенітет України

До 30-ї річниці з дня проголошення
Декларації про державний суверенітет України

16 липня 2020 року на вебсайті Державного архіву Сумської області відкрито фотодокументальну виставку до 30-ї річниці з дня проголошення Декларації про державний суверенітет України. До експозиції виставки увійшли Декларація про державний суверенітет України, прийнята Верховною Радою УРСР 16 липня 1990 року, фотосвітлини про відзначення у м. Суми 1-ої річниці прийняття Декларації, матеріали про висвітлення даної події у засобах масової інформації та ін.

Знаковий документ сучасної історії України

Л.Сорокіна - провідний архівіст відділу інформації та використання документів Державного архіву Сумської області

«Знаковий документ сучасної історії України»

(до 30- річчя з дня проголошення Декларації про державний суверенітет України.
(16 липня 1990 року – 2020 рік)

Першим вагомим кроком до відновлення історичної справедливості і відродження української державності стало ухвалення парламентом 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України.

Цей документ уже є складовою частиною Національного архівного фонду України. За історичним виміром документ досить новий, але унікальний за змістом. На той час документ не мав сили конституційного акту, але його прийняття дало поштовх і напрямок процесу державотворення. Декларація – це програма побудови незалежної держави. Право держави здійснювати безпосередні зносини з іншими державами, укладати договори, обмінюватися дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами. У документі закладалася ідея європейської орієнтації України. Зберігається Декларація про державний суверенітет України у фондах Центрального Державного архіву вищих органів влади та управління.

У фондах Державного архіву Сумської області повний текст Декларації можна знайти у підшивках місцевих газет.

У кінці 80-х рр. місцеві ЗМІ були під посиленим владним тиском. На сторінках місцевої преси не так активно вдавалися до критичних висловлювань, адже преса виступала органами комітетів парткомів, рад народних депутатів та їх виконкомів. І тільки після прийняття закону «Про пресу та інші засоби масової інформації» (1 серпня 1990 р.) український народ отримав змогу користуватися об’єктивною інформацією. Цей закон запровадив свободу друку, скасував цензуру.

Незважаючи на всі ці обставини за матеріалами та інформаційними повідомленнями місцевих ЗМІ спробуємо відтворити картину історичних подій кінця 80-х - початку 90-х років XX ст., що призвели до радикальних змін у суспільно-політичному житті України.

Кінець 80-х – поч. 90-х років – період розпаду СРСР. Правляча партія оголошує курс на прискорення соціально-економічного та суспільного розвитку країни. У вжитку з’являється новий термін «перебудова».

В Україні політика перебудови мала свої особливості. Забезпечення відкритості та дозованої інформаційної свободи стають важливими передумовами суспільно-політичних змін. Політика гласності активізувала українське суспільство, розпочалися громадські обговорення актуальних проблем. Найголовнішими серед них були: відновлення історичної правди, мовне питання, стан культури.

Після розширення доступу до архівних джерел та матеріалів, з’явилася можливість до переосмислення минулого. Політика гласності переросла у свободу слова. Молодь України проявила зацікавленість до демократичних процесів у суспільстві і стала рушійною силою політичних змін. Виникають суспільно-політичні, культурно-історичні громадські об’єднання, які створили підґрунтя для розвитку національно-демократичного руху. Кроки, які робила влада, під тиском національно-демократичних сил, наближувала країну до виходу із багатонаціональної держави і проголошення незалежності.

Значним поштовхом суспільного розвитку республіки став виборчий процес 1989 року. У суспільстві назріло питання про необхідність запровадження багатопартійної системи. Питання виноситься на обговорення у ЗМІ.

Ось заголовки місцевих газет за період з червня 1988 по жовтень 1989 рр.: «Про зміни Конституції СРСР з питань виборчої системи», «На демократичній основі», «Демократична виборча система – шлях до повновладдя Рад», «На альтернативній основі», «Розвиток національних мов – основа духовного збагачення народу» і т.д.

27 жовтня 1989 року Верховна Рада Української РСР прийняла Закон «Про вибори народних депутатів УРСР». 28 жовтня 1989 року Верховна Рада прийняла Закон «Про мови в УРСР». Українська мова проголошувалася державною, хоча за російською мовою залишалися деякі привілеї.

Із коротких інформаційних повідомлень та матеріалів, що розміщувалися на сторінках місцевої преси, дізнаємося наступне:

Відповідно до нового закону про вибори 4 березня і 18 березня 1990 року відбулися вибори народних депутатів на альтернативних засадах. Результатом таких виборів стало оновлення депутатського корпусу. Майже 100 місць із 450 дісталися позапартійним кандидатам із демократичними поглядами. Створюється парламентська опозиція, що об’єднується у Демократичний блок України. Провідна демократична сила у об’єднанні – Народний Рух України.

Після виборів у дію вводиться конституційна стаття про вихід республіки із союзного утворення. Такі ж рішення приймали парламенти і інших республік. Першими про самовизначення заявили республіки Прибалтики і Грузії. Завуальована форма виходу – проголошення декларації про державний суверенітет. Положення декларацій, прийнятих республіками, суперечили союзному договору укладеному в 1922 році. Це означало, що Радянський Союз втратив свою легітимність.

15 травня 1990 року уперше в історії УРСР Верховна Рада почала працювати як постійно діючий парламент.

23 травня у порядок денний сесії включено питання про державний суверенітет Української РСР.

29 травня прийнята постанова парламенту «Про політичне, соціально-економічне та екологічне становище в Україні», в якій зазначається, що «соціально-економічне становище в республіці є кризовим, екологічна обстановка в більшості регіонів перебуває в загрозливому стані, життєво- важливі питання не знаходять позитивного вирішення в умовах централізованого планування економіки та відсутністю реального державного суверенітету».

Із інформаційних повідомлень сесійних засідань Верховної Ради дізнаємося, що проект декларації про державний суверенітет всебічно обговорюється у парламенті і викликає зацікавлення. У виступах наголошується: «… Треба добре подумати, як декларацію реалізувати, щоб вона не стала черговим політичним актом і потім тривалий час практично нічого не робилося щодо здійснення суверенітету республіки. Запорука успіху – консолідація депутатів, всіх прогресивних сил…» (газ. Ленінська правда № 131 від 7 липня 1990 р.)

Через відсутність на сесії значної частини депутатів - делегатів XXVIII з’їзду КПРС, робота сесії паралізована. Прийняти проект документу за основу немає змоги.

6 липня народний депутат В’ячеслав Чорновіл ініціює перед Верховною Радою УРСР відкликати народних депутатів УРСР - делегатів XXVIII з’їзду КПРС для розгляду проекту Декларації про державний суверенітет України.

16 липня 1990 року 355 депутатів Верховної Ради УРСР голосують за прийняття в цілому документу «Декларація про державний суверенітет України».

У документі проголошено «верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади в республіці в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах».

Декларація стала програмним, державотворчим документом. Цей знаковий документ заклав у душі українського народу віру і надію на краще майбутнє. Після його прийняття розпочалися процеси кардинальних реформ усіх сфер життя українського суспільства. Декларація стала основою Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, підтвердженого на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року.

До 30-ї річниці проголошення Декларації про державний суверенітет України

До 30-ї річниці проголошення Декларації
про державний суверенітет України
(16 липня 1990 р. – 2020 р.)

1. Потрібен новий виборчий закон.
Газ. «Ленінська правда» № 113 від 12 червня 1988 р., стор. 2, інв. № 2303.

2. Декларація про державний суверенітет України. 16 липня 1990 р.
Газ. «Ленінська правда» № 139 від 18 липня 1990 р., стор. 1, інв. № 2396.

3. Постанова Верховної Ради УРСР. Про день проголошення незалежності України.
Газ. «Ленінська правда» № 139 від 18 липня 1990 р., стор. 1, інв. № 2396.

4. Петров Г. За 280 років до декларації про державний суверенітет.
Газ. «Панорама Сумщини» № 30 від 26 липня 1990 р., арк.2, Інв. № 2394

5. Мітинг в м. Суми «Ні – союзному договору». вересень 1990 р. Молоді «Сумщина»
Фото. Надані Спілкою Української Молоді «Сумщина»

6. Мітинг у Сумах.
Газ. «Червоний промінь» № 41 від 6 жовтня 1990 р., стор. 2, Інв. № 2395.

7. І. Рекун. Ми пришли.
Газ. «Червоний промінь» № 43 від 20 жовтня 1990 р., стор. 2, інв. № 2395.

8. Резолюція студентського загальноміського мітингу.
Газ. «Червоний промінь» № 43 від 20 жовтня 1990 р., стор. 2, інв.. № 2395.

9. Акція голодування студентів м. Київ, пл. Жовтневої Революції.
Газ. «Червоний промінь» № 43 від 20 жовтня 1990 р., стор. 2, Інв. № 2395.

10. «Гляньмо правді в очі». До подій у зв’язку із голодуванням студентів у Києві.
Газ. «Ленінська правда» № 204 від 23 жовтня 1990 р., стр. 1-2, Інв. № 2397.

11. Постанова Верховної Ради УРСР «Про розгляд вимог студентів».
Газ. «Ленінська правда» № 205 від 24 жовтня 1990 р., стр. 1, Інв. № 2397.

12. «Чим Союз різниться від Союзу?»
Газ. «Добрий день» № 10 від 8 березня 1991 р., арк. 6-7, Інв. № 2462.

13. «Что я должен вычеркнуть?»
Газ. «Добрий день» № 10 від 8 березня 1991 р., арк. 6-7, Інв. № 2462.

14. «Суми і область: більшість – «за». Результати союзного і республіканського опитування 17 березня 1991 року.
Газ. «Добрий день» № 12 від 22 березня 1991 р., арк. 1, Інв. № 2462.

15. Відзначення у м. Суми І-ї річниці прийняття Декларації про державний суверенітет України. 16 липня 1991 р.
Фото. Надані Спілкою Української молоді «Сумщина».

16. «Боже, великий, єдиний, нам Україну храни…».
Газ. «Добрий день» № 28 від 12 липня 1991 р., Арк.3, Інв. № 2462

17. Пухтинський М. Суверенітет: тривоги і надії.
Газ. «Голос часу» № 84 від 13 липня 1991 р., арк.1, Інв.№ 2479

18. Звернення Верховної Ради до Українського народу.
Газ. «Сумщина» № 37 від 26 жовтня 1991 р., стр.1, Інв.№ 2460.

19. Зразок «Бюлетень для голосування на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року»
Газ. «Сумщина» № 44 від 6 листопада 1991 р., стр. 1, Інв. № 2460.

20. Повідомлення Сумської обласної комісії про результати голосування на Всеукраїнському референдумі. 1 грудня 1991р.
Газ. «Сумщина» № 61 3 грудня 1991 р., стр. 1, Інв. № 2460.

21. І. Тулинський. Сумщина вибрала волю.
Газ. «Червоний промінь» № 49 від 7 грудня 1991 р., стор. 1, Інв. № 2461.

22. Документ, спрямований у майбутнє. липня 2000 р. - № 127
Газ.«Урядовий кур’єр» № 127 від липня 2000 р.

23. І. Мозговий. Перший ювілей держави.
Газ. «Сумщина» № 78 від 15 липня 2000 р., Інв. № 3055

Інформація актуальна на:

04.03.2024

З історії табору для військовополонених у Конотопі

Радянські військовополенені
Радянські військовополенені

О.Клюєва - головний спеціаліст відділу інформації та використання документів
Державного архіву Сумської області

З історії табору для військовополонених у Конотопі
(1941-1943 рр.)

Особливістю війни нацистської Німеччини та Радянського Союзу було те, що значна частина її жертв загинула не на полі бою із зброєю в руках. За роки Другої світової війни, за різними обчисленнями понад 5 млн. радянських військовополонених потрапило в полон, 57 % відсотків з них померло від голоду, хвороб та виснаження. Загальна ж цифра втрат радянських військовополонених сягає 3 млн. 700 тис. осіб. Червоноармійці в німецькому полоні виявилися першими жертвами нацистської політики «війни на знищення».

На території України у роки Другої світової війни було створено мережу таборів для радянських військовополонених (понад 250 таборів), які були частиною таборів для військовополонених Третього рейху: шталаги (стаціонарні табори), дулаги (мобільні табори, які переміщувалися з лінією фронту), офлаги (табори для військовополонених офіцерів).

Згідно з оглядовою довідкою Управління СБУ в Сумській області про місця примусового утримання радянських військовополонених та цивільного населення на території Сумської області в 1941-1943 роках на Сумщині існували табори для радянських військовополонених у Сумах, Глухові, Ромнах, Конотопі, Охтирці, Хуторі-Михайлівському. Довідник про табори, тюрми та гетто на окупованій території України (1941-1944), який узагальнив дані українських, російських, німецьких архівів, додає до них ще табори для військовополонених у Кролевці, Середина-Буді, Смілому, Боромлі, Вирах.

Одним з найбільших на території Сумської області був дулаг № 192 у м. Конотопі, який у серпні 1942 року був перейменований у шталаг № 310. За час існування табору з серпня 1941 року по вересень 1943 року через нього пройшло приблизно 75 тисяч військовополонених.

Бійці 5-ї, 6-ї 212-ї повітряно-десантних бригад, що входили до складу 3-го повітряно-десантного корпусу 40-ї армії тримали оборону м. Конотоп у серпні-вересні 1941 року. Вони, потрапивши у німецьке оточення, стали першими в’язнями конотопського табору для військовополонених.

Акти надзвичайної комісії по встановленню злочинів німецько-фашистських загарбників 1941-1943 рр., книги реєстрації актів громадянського стану (далі РАЦС) про смерть м. Конотоп за 1941-1942 роки, спогади колишнього в’язня табору для військовополонених у м. Конотопі Каштана Петра Єгоровича, що зберігаються у Держархіві Сумської області, дозволяють відтворити умови перебування військовополонених у таборі.

Табір у м. Конотоп був огороджений колючим дротом, частина полонених, здебільшого поранених, утримувались у конюшнях, але місця вистачало не всім. Тому значна частина військовополонених залишалась під відкритим небом. Харчування здійснювалось 1-2 рази на день баландою з відходів або варивом з проса та буряків. Посудом слугували солдатські пілотки. Смертність від голоду, переохолодження, хвороб почалася вже з перших днів існування табору. Медикаментів для поранених не передбачалось, для припалення ран використовувалась паяльна лампа. До військовополонених з боку німецьких солдатів та поліцаїв застосовувались дії морального приниження та фізичного покарання. Військовополонені єврейської національності взагалі могли не отримувати їжі. Для розваги охорони табору в’язнів запрягали у вози і примушували возити охоронців згори вниз, а погоничем була міцна палиця. Часто такі знущання закінчувалися смертю полонених на ходу. Частина бранців не витримували умов утримання і кидалася прямо на колючий дріт, щоб куля охоронця перервала їх життя. Смертність у таборі інколи сягала 150 осіб за добу. А ось нацистська пропаганда у колабораціоністській газеті «Визволення», що виходила у Конотопі у роки окупації, подавала протилежні реальності умови перебування військовополонених у таборі. Від імені ув’язнених автор статті «Військовополонені дякують» від 31 травня 1942 року зазначає, що «...увесь час ми тут перебуваємо у хороших умовах (наша білизна завжди вимита в бані, акуратно проводиться дезинфекція, проходить медичний огляд)». Але актові записи про смерть військовополонених у книгах РАЦС м. Конотоп за 1941-1942 свідчать про дійсне ставлення окупантів до радянських військовополонених. Всього у книгах РАЦС м. Конотоп за 1941-1942 роки виявлено 336 актових записів про смерть радянських військовополонених. Більша частина діагнозів, що спричиняла смерть бранців – загальне виснаження, гастроентороколіт, запалення легенів, серцева слабкість, гемоколіт, дизентерія. Але переважна частина радянських військовополонених була страчена перед звільненням Конотопщини Радянською Армією в серпні-вересні 1943 року. Про це свідчать дані з акту надзвичайної комісії по встановленню злочинів німецько-фашистських загарбників 1941-1943 рр. у м. Конотопі: «...в одній з розкопаних ям виявилося, що трупи лежать донизу обличчям у декілька рядів... перед розстрілом німці примушували своїх жертв лягати в яму обличчям донизу, після чого розстрілювали їх у потиличну частину на близькій відстані, а потім наступну групу людей примушували лягати на вбитих та розстрілювали». Всього за роки існування табору для військовополонених у Конотопі знищено 27 тисяч осіб.

До 24-ї річниці Конституції України

Конституція Пилипа Орлика

До 24-ї річниці Конституції України
(1996 – 2020 рр.)

26 червня 2020 року на вебсайті Державного архіву Сумської області відкрито фотодокументальну виставку, присвячену 24-ій річниці прийняття Конституції України.

На виставці експонуються конституційно-правові і законодавчі акти, на яких ґрунтувалися та закріплювалися найголовніші форми життя суспільства у певні етапи розвитку української держави: Конституція Пилипа Орлика 1710 р., Універсали Української Центральної Ради 1917-1918 рр., Проекти Конституції Української держави 1917, 1918 років, Конституція УСРР 1921 р., Конституція УРСР 1937 р., а також постанови Верховної Ради України про процес українського державотворення.

До 24-ї річниці Конституції України

Конституція Пилипа Орлика

ДО 24-Ї РІЧНИЦІ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ
(1996-2020 рр.)

1. Конституція Пилипа Орлика. 1710 р.
РДАДА. Ф. 124, оп. 2, 1710 р., спр. 12, арк.. 2-12 зв..

2. Репринт Конституції Пилипа Орлика. 1710 р.
ЦДІАК України. Ф. 2236, оп. 2, спр. 10, арк. 4-15.

3. Грушевський М.С. – голова Української Центральної Ради (1917 - 1918).
ЦДКФФА ім. Г.С. Пшеничного, од. об. 0-166803.

4. Другий універсал Української Центральної Ради. 3 липня 1917 р.
ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 5, арк. 10-11.

5. Проект автономного статуту України. 1917 р.
ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 1, арк. 108-111 зв..

6. Третій універсал Української Центральної Ради. 2 листопада 1917 р.
ДАСО. Листівки. - № 2672, арк. 5

7. Проект Конституції Української Народної Республіки. 6 грудня 1917 р.
ДАСО. Газета «Сумський вісник» № 240 від 10 листопада 1917 р., стор. 2, інв. № 4.

8. Четвертий Універсал Україн-ської Центральної ради. 9 січня 1918 р.
ЦДАВО України, Ф. 3866, оп. 1, спр. 228, арк. 2.

9. Закон про тимчасовий держав-ний устрій України, 29 квітня 1918 р.
ЦДАВО України, Ф. 1064, оп. 2, спр. 1, арк. 19-23.

10. Конституція Української Соціалістичної Радянської Республіки 1921 р.
ДАСО. Збірник важливих положень, декретів та розпоряджень по радянському будівництву.
Р-791, оп.1, спр.23, арк. 589, 590, 590 зв., 591, 591 зв., 592, 592 зв..

11. Проект Конституції Української Радянської Соціалістичної Рес-публіки 1926 р.
ЦДАВО України, Ф. 1, оп. 3, спр. 45, арк. 31-31 зв., 51-51 зв., 52-54, 56.

12. Конституція УРСР 1937 р.
ДАСО. Газета «Комуна» № 27 від 3 лютого1937 р., стор. 1-5, інв. № 84 а.

13. Конституція УРСР 1978 р.
ДАСО. Інв. № 10136.

14. Декларація про державний суверенітет України. 16 липня 1990 р.
ЦДАВО України, Ф. 1, оп. 16, спр. 4490, арк. 100-106.

15. Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки від 24 жовтня 1990 р.
«Про зміни і доповнення Конституції УРСР». 24 жовтня 1990 р.
ЦДАВО України, Ф.-1, оп. 16, спр. 4497, арк. 57, 63.

16. Закон УРСР «Про заснування поста Президента УРСР і внесення змін та доповнень до Конституції УРСР».
5 липня 1991 р.
ЦДАВО України, ф-1, оп. 16, спр. 4606, арк. 171, 175.

17. Постанова Верховної Ради Української РСР «Про проголошення незалежності України». 24 серпня 1991 р.
ДАСО, Р-2196, оп. 9-б, спр. 766, арк. 158.

18. Постанова Верховної Ради України «Про Державний прапор України». 28 січня 1992 р.
ДАСО, Р-2196, оп. 9-б, спр. 824, арк. 17

19. Постанова Верховної Ради України «Про Державний герб України». 19 лютого 1992 р.
ДАСО, Р-2196, оп. 9-б, спр. 824, арк. 139

20. Конституція України 1996 р.
ДАСО. Інв. № 16407.

Інформація актуальна на:

04.03.2024

Чергове засідання експертно-перевірної комісії

19 червня 2020 року відбулося чергове засідання експертно-перевірної комісії Державного архіву Сумської області з порядком денним: внесення змін до списку № 1 – джерел формування Національного архівного фонду, розгляд та схвалення описів справ, що надійшли на розгляд ЕПК Держархіву, розгляд та погодження номенклатур справ, актів про вилучення для знищення документів.