Державний архів Сумської області

Офіційний вебсайт органу виконавчої влади України

Людям із порушенням зору

EnglishRussianUkrainian

Контакти
Карта, спосіб добирання, графік роботи, телефони, e-mail, вебсайт

Громадянам

Документи on-line

Інформаційна діяльність

Про нас

Архівні установи

Державний архів Сумської області

Офіційний веб-портал органу виконавчої влади України

Договір про співробітництво з корпорацією FamilySearch International (США)

    26 листопада 2021 року за участі Голови Державної архівної служби України Анатолія Хромова директори Державного архіву Сумської області Юрій Олійник, Державного архіву Хмельницької області Катерина Бурдуваліс та заступник директора Державного архіву Одеської області Сергій Крачков підписали договори про співробітництво з корпорацією FamilySearch International (США).
    Від FamilySearch участь у заході взяв офіційний представник корпорації в Україні Олександр Січкаренко.
    Метою співробітництва з FamilySearch International (США) є оцифрування документів Національного архівного фонду України генеалогічного характеру та створення фонду користування на такі документи.

До Дня вшанування пам’яті жертв Голодоморів

    Працівниками архівного відділу Сумської районної державної адміністрації, включаючи віддалені робочі місця (м.Білопілля, смт Краснопілля, м.Лебедин), на основі документів Державного архіву Сумської області та спогадів свідків голодомору організована фотодокументальна виставка до Дня пам’яті жертв Голодоморів.
      З експонатами виставки можна ознайомитися за адресами: м.Суми, вул.Іллінська, 97, м.Білопілля, вул.Соборна, 53, смт Краснопілля, вул.Мезенівська, 4, м.Лебедин, вул.Героїв Майдану, 11.
    Крім цього, діє онлайн виставка, з матеріалами якої можна ознайомитися, перейшовши за посиланням⤻ 

Засідання експертно-перевірної комісії Держархіву

19 листопада 2021 року відбулося чергове засідання експертно-перевірної комісії Державного архіву Сумської області з порядком денним: внесення змін до списків № 1 – джерел формування Національного архівного фонду, розгляд та схвалення описів справ, що надійшли на розгляд ЕПК Держархіву, розгляд та погодження актів про вилучення для знищення документів, номенклатур справ, інструкцій з діловодства та інструкцій з документування управлінської інформації в електронній формі.

Участь у конференції «Петровські Читання»

11 листопада 2021 року в Сумській обласній універсальній науковій бібліотеці відбулися в онлайн форматі четверті «Петровські Читання», присвячені 85-річчю від дня народження та 25-річчю з дня смерті Геннадія Терешковича Петрова, талановитого журналіста, патріота України і Сумщини, краєзнавця, людини енциклопедичних знань. Участь в них взяла головний спеціаліст відділу інформації та використання документів Ольга Клюєва, яка ознайомила учасників із структурою та наповненням архівного фонду Геннадія Петрова.

Участь у науковій онлайн конференції

    11-12 листопада 2021 року директор Державного архіву Сумської області Юрій Олійник взяв участь у V-ій Міжнародній науковій конференції «Історико-краєзнавчі дослідження: традиції та інновації», що відбулася на базі кафедри історії України ННІ історії, права та міжнародних відносин СумДПУ імені А.С.Макаренка.
    Онлайн конференція здійснювалася на дистанційній платформі Google Meet у співпраці з вищими навчальними закладами країн Польщі, Грузії, Румунії, Білорусі, Еквадору та вітчизняними закладами та установами, а саме: з Українським Інститутом національної пам’яті, Національною спілкою краєзнавців України, Сумським обласним краєзнавчим музеєм, Державним архівом Сумської області.

До Дня української писемності та мови

09 листопада 2021 року у День української писемності та мови працівники Державного архіву Сумської області та архівного  відділу Сумської районної державної адміністрації, включаючи віддалені робочі місця у м.Білопілля, смт Краснопілля, м.Лебедин, долучилися до написання ХХІ Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності «Слідом за пам’яттю». Традиційна щорічна акція задумана як своєрідний флешмоб єднання навколо рідної мови.

Чергове засідання ЕПК

29 жовтня 2021 року відбулося чергове засідання експертно-перевірної комісії Державного архіву Сумської області з порядком денним: внесення змін до списків № 1 – джерел формування Національного архівного фонду, розгляд та схвалення описів справ, що надійшли на розгляд ЕПК Держархіву, розгляд та погодження актів про вилучення для знищення документів, номенклатур справ, положень про експертну комісію та архів організацій (установ), інструкцій з діловодства та інструкцій з документування управлінської інформації в електронній формі.

До 77-ї річниці вигнання нацистських окупантів з України

До 77-ї річниці вигнання нацистських окупантів з України на сайті архіву у розділі «Інформаційна діяльність», розміщено виставку архівних документів «Без права на забуття» та статтю «Життя під знаком «OST».

До 77-ї річниці вигнання нацистських окупантів з України

Визволення

Життя під знаком «OST»

( до 77-ї річниці вигнання нацистських окупантів з України)

Визволення

Гончарова І.Є. – начальник відділу інформації та використання документів Державного архіву Сумської області

     За роки Другої світової війни нацисти  вивезли  із  України  на примусові роботи до Німеччини  більше  двох мільйонів 
людей,  60% із них були жінки.
     Всього з Сумської області було вивезено 78 038 чоловік. Перший ешелон із українськими остарбайтерами рушив із харківського вокзалу до Німеччини 18 січня 1942 року.                                                                                                                                   Після звільнення Сумщини від нацистських загарбників у 1943 році була створена Надзвичайна державна комісія по встановленню і розслідуванню злочинів вчинених нацистами на території Сумської області в період окупації 1941-1943рр. Одним із пунктів розслідування, було вивезення громадян на примусові  роботи до Німеччини.                                                        З перших днів окупації на території Сумщини була проведена реєстрація всіх осіб чоловічої та жіночої статі віком від 14 до 65 років. Неявка на реєстрацію каралася смертю. У листопаді 1941 року з метою виявлення робочої сили при комендатурах поліції у містах утворювалися Управління робочої сили, які керували Біржами праці. Все життя і діяльність місцевого населення регулювалось наказами комендантів, в яких незмінно містилось попередження про жорстокі покарання штрафами, ув’язненням, смертю за їх невиконання. Всі громадяни віком від 18 до 50 років були зобов’язані зареєструватись на Біржі праці, одержати робочу картку і щоденно відмічатися в конторі до одержання постійної роботи. Однією з основних функцій міських і районних управ було призначення і  відправка людей на роботу до Німеччини.
     Щоб налагодити масовий добровільний виїзд на роботу до Німеччини була розгорнута пропагандистська кампанія. У листівках до українців окупанти малювали райське життя: «Німеччина може та хоче вам допомогти. У Німеччині ви одержите працю і хліб. Ваші родини будуть забезпечені. Ви можете постійно листуватися з вашими рідними. Коли ви працюватимете у Німеччині, ви і ваші родини матимуть першенство при розподілі землі і реманенту. Після закінчення роботи Ви можете повернутися на батьківщину».
     Спочатку окупанти намагалися залучати робочу силу шляхом вербовки, але зіткнувшись із небажанням людей їхати добровільно, почали широко застосовувати примусові методи мобілізації: облави за участю поліцаїв на базарних площах, вулицях, у кіно, на підприємствах, по селах. Захоплених людей везли до Німеччини в товарних вагонах у супроводі поліції. На грудях вони повинні були носити нашивку з літерами «Ост», що означало «Ostarbeite» – східний робітник. Жахливі антисанітарні умови в дорозі призводили до смерті багатьох невільників. За допомогою облав, арештів вдалося схопити і відправити на примусові роботи до Німеччини тисячі людей, зокрема, з Сум близько 5 тисяч, з Путивльського району – 3151 чоловік, Тростянецького – 1446, Роменського – 1925, Ямпільського – 920, з Конотопу – до 1 тисячі і т. д.                 У Державному архіві Сумської області зберігається колекція документів громадян вивезених до Німеччини та тих, що проживали на тимчасово окупованій території Сумської області в період Другої світової війни.
     Найбільший розділ колекції складають листи, надіслані вивезеними до Німеччини під час тимчасової окупації Сумської області людьми до своїх рідних на батьківщину, які не надійшли адресату, бо були конфісковані органами НКВС з поштових відділень, після звільнення окупованої території тазнаходились на таємному зберіганні.              До липня 1942 року нацисти забороняли остарбайтерам листуватися із рідними. Вже через п’ять місяців вони встановили суворі правила й дозволили писати лише двічі на місяць. Відправляти листи самостійно не дозволяли. Завдяки листам німецькі ідеологи намагалися створити пропагандистську ілюзію нормального життя та загітувати приїжджати на роботу інших. Робітників також агітували писати, щоб рідні передавали їм харчі, одяг та тютюн. За листами стежила спеціально створена цензура, позначаючи свою присутність штампами з літерами Ab  чи нацистських гербом з орлом. Часто окремі рядки, а то й цілі абзаци, цензура ретельно зафарбовувала в чорне.                                                                     Листи розповідають про реальну картину життя у Німеччині. Проживали примусові робітники у таборах, огороджених колючим дротом. За межі табору виходити не дозволяли, належного харчування не було, катастрофічно не вистачало одягу та взуття. Антисанітарні умови сприяли розвитку різноманітних інфекцій та хвороб, які призводили до летальних випадків.                   
    Остарбайтери для Німеччини були просто безкоштовною робочою силою, на бажання, можливості й потреби якої, ніхто не зважав, яка повинна була покірно  працювати за будь-яких умов і обставин.
     Ось, що пишуть остарбайтери своїм рідним на Сумщину: Горбатенко Марфа у м. Суми «…много наших носят знак Ост на правой стороне…Ходим оборванные, грязные, обедать дают три раза в неделю, вечеряем 200 грам хлеба…», Клавдієнко Єфросинія у хут. Васюків Краснопільського району: «…Я роблю на цементовій фабриці, виливаєм цементові ставки. Живимо у лагерях в бараках. Робимо з семи годин ранку до п’яти годин вечора у суботу до третьої години дня», Бук Одарка у с. Пустовійтівка Роменського району : «Роблю на фабриці, їсти дають чотири рази в день, хліба 300 грам. Робим на фабриці од семи годин ранку до шести годин вечора, а після роботи ходим ще до хазяїнів робити. У  хазяїна  робим до дев’ятої години», Бруяка Ганна у    с. Мутин Кролевецького району: «Приїхали ми аж у Австрію. Тут нас на станції розібрали по хазяїнах. Я живу в хазяїна, годую свиней та роблю на кухні, а в сім часов ідем на поле, а у вісім годин кінчаєм. Приходим з поля, подаю свиням і у десять часов лягаю спать. У чотири години встаю і так проходить мій час», Олейниченко Надія у с. Юнаківку Миропільського району : «Я живу, но только очень скучаю за Вами. Что брала из дому, то уже порвалось немного, а здесь я получила мужской пиджак, мужские теплые ботинки и нижнее белье. Мама! Вы себе представить не можете, как я здесь хожу на работу. На ногах туфли 43 размера, а на голове одеяло. Кормят нас так, как мы ели 1933 г. и почти тоже самое…», Волошко Марія  у с. В’язове Дубов’язівського району: «Живу вже один год без свого рідного роду. Щодня, щогодини проклинаю свою нещасну долю. Я пока работаю на фабриці, живу постарому, як переночую, то слава богу, переднюю теж слава богу. Новостей у нас много, но описать не могу, ви самі знаєте», Махоткін Павло у с. Грунівка Миропільського району: «Працюю на металургійному заводі. Праця важка. Годують два рази на добу. Працюємо по 10-12 годин. Вихідних нема».
     Переважно люди молодого віку, остарбайтери зазнали важких випробувань розлукою з рідними, тяжкою працею, каліцтвом, моральними травмами. На батьківщині їх очікувала принизлива процедура фільтрації й дискримінаційне, хоча й невидиме тавро людей «другого сорту».
     У 1946 році Трибунал у Нюрнберзі визнав використання нацистами примусової праці  злочином проти людяності і грубим порушенням норм міжнародного права. У 2001 році уряд ФРН почав виплату гуманітарної допомоги, яку отримали трохи більше ніж 500 тисяч українських примусових робітників.
     У 2021 році Державний архів Сумської області розпочав оцифрування  листів громадян, примусово вивезених на роботу до Німеччини у 1941-1943 роках. Оцифровано 5185  листів остарбайтерів, які  розміщені на сайті архіву у розділі «Документи on-line», рубриці «Е-архів», підрубриці «Документи періоду Другої світової війни». Це дасть можливість дослідникам створити свою власну думку про життя остарбайтерів. Можливо хтось, скориставшись нагодою, знайде на сайті архіву листи від своїх родичів та дізнається про їх  гірку долю на чужині.

До 77-ї річниці вигнання нацистських окупантів з України

Визволення

БЕЗ ПРАВА НА ЗАБУТТЯ

До 77-ї річниці вигнання нацистських окупантів з України

1. Із бойового щоденника «Бойовий шлях Харківського артучилища» видавництво Фергана 1943 рік. Спогади учасників подій, 1941 рік.
Р 7617,оп. 11, спр. 7, арк. 11-12
ф.1 ф.2 ф.3

2. Про злодіяння німецько – фашистських загарбників проти мирного населення Сумської області в період окупації. 1943 рік.
Р 2191, оп. 1, спр. 101, арк. 7зв.-8зв.
ф.1 ф.2 ф.3 ф.4

3. Список населених пунктів Сумської області, спалених німецько-фашистськими загарбниками за період тимчасової окупації (1941-1943 рр.) у роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.
П 10, оп. 1, спр. 374, арк. 29а-29л
ф.1 ф.2 ф.3 ф.4

4. Узагальнені дані про жертви німецько-фашистських злодіянь у Сумській області під час окупації 1941-1943 рр.
Р 2191, оп. 1, спр. 101, арк. 17.
ф.1

5. Список партизанських загонів, що діяли у районах Сумської області.
П 4, оп. 3п, спр. 186, арк. 5
ф.1

6. Партизанський загін на рейді.
Фото. Інв. № 88
ф.1

7. Підсумки бойової діяльності партизанських загонів Сумської області.
П 4, оп. 3п, спр. 154, арк. 12зв., 13.
ф.1 ф.2

8. Н. Вєтрова «Цей день ми наближали як могли».
Газета «Ваш шанс». – 2000 р. – 30 серпня. – № 35.
ф.1

9. Спогади В. В. Романова про бої під м. Охтиркою Сумської області. 1943 рік.
Р 7617, оп. 10, спр. 3, арк. 2, 3, 5.
ф.1 ф.2 ф.3

10. Конотопський напрям. Розбиті німецькі танки. 1943 рік.
Фото. Інв. № 103.
ф.1

11. Центральний фронт. Конотопський напрям. Колона полонених німців.
Фото. Інв. № 108
ф.1

12. У визволеному від німецько-фашистських загарбників м. Глухові. Підрозділи Червоної Армії проходять вулицями міста. 1943 рік.
Фото. Інв. № 4391.
ф.1

13. М. Петров «Бої за Сумщину»
Газета «Більшовицька зброя». – 1944 р. – 2 вересня. – № 155.
ф.1

14. Наказ Верховного Головнокомандуючого Й. В.Сталіна від 2 вересня 1943 року щодо звільнення м. Суми.
Газета «Отважный боец». – 1943 р. – 3 вересня. – № 108.
ф.1

15. Командуючий 38-ї армії генерал-лейтенант Чібісов Н. Є. (2-й справа) на мітингу в Сумах. 2 вересня 1943 р.
Фото. Інв.№ 2791.
ф.1

16. Регулювальниця на вулиці м.Суми. 1943 р.
Фото. Інв. № 2779.
ф.1

17. Слово славних воїнів – визволителів наших.
ДАСО. Газета „Більшовицька зброя” № 154 від 1 вересня 1944 р., стор. 3, інв. № 86-б.
ф.1

18. Закон України від 6 грудня 2018 року № 2640 Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо посилення соціального захисту учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті».
ф.1