Головна arrow Статті arrow До 100-х роковин початку Першої світової війни
До 100-х роковин початку Першої світової війни Надрукувати Надіслати електронною поштою
28.07.2014

Інна Павлівна Кузьменко
Головний спеціаліст відділу інформації та використання документів
Державного архіву Сумської області


«Перша світова війна 1914-1918 років на сторінках документів
Державного архіву Сумської області».

Глибокий вплив на долю людства справили війни та революції, якими характеризувалося ХХ століття. Його початок був ознаменований Першою світовою війною, яка тривала з  1 серпня 1914 р. по 11 листопада 1918 р. і була однією з найкровопролитніших в історії людства - в ній загинуло понад 10 млн. осіб. У воєнних діях взяли участь 33 держави із 59 з населенням понад 1,5 млрд. осіб (87 % жителів планети). Вона визнана наукою тим рубежем, на якому завершилася нова і розпочалася новітня історія світу – історія геополітичних змін. Перетворень політичної системи Старого світу.

 Початок Першої світової війни (1914-1918 рр. Бойові дії на території України).
   Напередодні Першої світової війни український народ не мав власної державності і територіальної цілісності. Україна входила до складу двох сусідніх імперій – Російської та Австро-Угорської, тому стала об’єктом територіальних домагань з боку воюючих сторін – Троїстого Союзу (1882 р., Німеччина, Австро-Угорщина, Італія) і Антанти (1907 р., Англія, Франція, Росія):
* Австро-Угорщина прагнула захопити Волинь і Поділля;
* Німеччина – Придніпров’я, Донбас, Крим;
* Росія – Східну Галичину, Північну Буковину, Закарпаття.
   Крім того, Австро-Угорська і Російська імперії прагнули використати війну для придушення національно-визвольного руху українського народу. В Австро-Угорщині після початку війни тисячі українців без суду і слідства опинилися у в’язницях і концтаборах. У Росії заборонялися періодичні видання, припинялася діяльність «Просвіт», переслідувалися громадські діячі та греко-католицькі священики.
   Під час Першої світової війни (1 серпня 1914 – 11 листопада 1918 рр.) українці змушені були воювати один із одним: до російської армії було мобілізовано майже 4 млн. українців, а до австро-угорської – понад 300 тис. Основним театром воєнних дій стали західноукраїнські землі.
* У серпні – вересні 1914 р. російські війська під командування генерала Олексія Брусилова здійснили наступ (Галицька битва), у результаті якого зайняли Східну Галичину, Північну Буковину та вийшли до Карпатських перевалів. 22 березня 1915 р. російські війська після багатомісячної облоги взяли фортецю Перемишль.
* У травні – червні 1915 р. німецькі війська під командуванням генерала Макензена прорвали оборону російських військ (Горлицька операція) та захопили Галичину, Буковину, Холмщину.
* У травні - серпні 1916 р. російські війська під командування генерала Олексія Брусилова перейшли в контрнаступ (Брусиловський прорив) і відвоювали Західну Волинь, Східну Галичину і Північну Буковину.
* У червні 1917 р. новий наступ російських військ завершився повним провалом і втратою Галичини і Буковини, після чого лінія фронту стабілізувалася до укладання Брест-Литовського мирного договору (27 січня 1918 р.).

Українські політичні партії та організації в роки  Першої світової війни.
   З початком війни серед політиків Наддніпрянської України стався розкол:
* діячі Української соціал-демократичної робітничої партії (    УСДРП)  виступили у підтримку Росії, прагнучи з її допомогою об’єднати Україну і допомогти автономії;
* лідери Товариства українських поступовців (ТПУ) зайняли нейтральну позицію;
* діячі Союзу визволення України (заснований 4 серпня 1914 р. у Львові Дмитром Донцовим, Володимиром Дорошенко) виступили на підтримку Німеччини та її союзників, намагаючись за їхньоїю допомогою відділити Україну від Росії й утворити самостійну державу під протекторатом Німеччини та Австро-Угорщини.
   Представники політичних партій ЗахідноїУкраїни утворили Головну українську раду (1 серпня 1914 р., Львів, голова Кость Левицький), яка закликала українців воювати на боці Австро-Угорщини за визволення України від Росії. З ініціативи Головної української ради (ГУР)  у серпні – вересні 1914 р. у м.Стрий на Львівщині було сформовано легіон Українських січових стрільців (УСС), до складу якого увійшли представники молодіжних воєнізованих організацій «Сокіл» (спортивно-громадська), «Січ» (пожежна), «Пласт» (учнівська ) (2,5 тис.чол.). Сюди прибуло понад 10 тис. добровольців, але австро-угорський уряд, прагнучи «розчинити» мобілізованих українців в імператорській армії, обмежив чисельність окремого українського формування до 2,5 тис. чоловік. Військову присягу вони приймали двічі: перший раз - загальну для всієї австро-угорської армії, а другий - на вірність Україні. Січові стрільці взяли активну участь у Першій світовій війні, відзначившись у боях за Ужоцький перевал (вересень 1914 р.), гору Маківка (квітень - травнь 1915 р.), гору Лисоня (вересень 1916 р.) в Карпатах. Потрапивши в оточення під Бережанами на Тернопільщині, полк УСС припинив існування.
   Перша світова війна призвела до падіння Російської й Австро-Угорської імперій, що створило умови для боротьби українського народу за незалежність.
   Та щоб люди пам’ятали і цінували ті доленосні дні 1914-1918 років, які привели нас до незалежності,  не забуваймо історію! А історія, це перш за все, документальні джерела: це різноманітні листи, постанови, розписки, циркуляри, вказівки, телеграми, фінансові документи, і навіть секретні вказівки.
   28 липня 2014 року у Державному архіві Сумської області відкриється виставка, присвячена 100-річчю початку Першої світової війни 1914-1918 років, яка підготовлена за документами, що знаходяться у фондах Сумської повітової земської управи, Лебединської повітової земської управи, поліцейських приставів 1-го та 2-го станів Роменського повіту, поліцейського наглядача Павловського рафінадного заводу, Роменського повітового поліцейського управління, пристава 3-го стану с. Засулля Засульської волості Роменського повіту та інших фондах Державного архіву Сумської області. На виставці будуть представлені документи, дослідивши які можна зрозуміти, яке відношення до Першої світової мали саме території, які займає сьогодні сучасна Сумщина, а тоді – Харківська, Полтавська, Чернігівська губернії та населення, що проживало на цих територіях. Це різноманітні листи, постанови, розписки, циркуляри, вказівки, телеграми, фінансові документи, і навіть секретні вказівки від верховного головнокомандуючого, що знаходяться у фондах Сумської повітової земської управи, Лебединської повітової земської управи, поліцейських приставів 1-го та 2-го станів Роменського повіту, поліцейського наглядача Павловського рафінадного заводу, Роменського повітового поліцейського управління, пристава 3-го стану с.Засулля Засульської волості Роменського повіту та інших фондах Державного архіву Сумської області. Ці документи свідчать про тяжкі часи того часу, про підготовку та ведення бойових дій, громадської діяльності по допомозі фронту.
   Зокрема, відвідувачам і дослідникам історії війни буде цікаво ознайомитися з обов’язковою постановою Полтавського губернатора щодо заходів по охороні державного порядку та громадського спокою, від 23 липня 1914 року, яким заборонялося штучне підвищення цін на всі предмети споживання місцевого населення. А винні в невиконанні цієї постанови підпадали під арешт до трьох місяців, або ж мали поповнити держскарбницю штрафом у розмірі 500 рублів.
   Заслуговує уваги і повідомлення Роменського повітового справника приставу 2-го стану про необхідність вважати військовозобов’язаних німецьких та австро-угорських громадян військовополоненими. В документі значиться: «Всъхь же подозрительныхъ лицъ въ отношеніи шпіонства, изъ прочихъ германскихъ и Австро-Венгерских поданныхъ, слъдуетъ задерживать, арестовывать, такъ какъ они подлежатъ высылкъ въ Заволжскій губерніи». Документ датовано 28 липня 1914 р.
   Зберігається в фондах архіву і Циркуляр Полтавського Губернського Правління МВС поліцмейстерам та повітовим справникам Полтавської губернії для інформування місцевого населення про початок війни. Документ датовано 13 серпня 1914 р..
   При комітеті Державного банку існував Дамський Кружок по наданню допомоги воїнам та їх сім’ям. Переглядаючи звіт про його діяльність за грудень 1914 року, ми бачимо, що до складу Кружка надійшло 20 109 і відправлено на передові позиції та в лазарети  18 328 предметів білизни та теплих речей, а всього з початку діяльності Кружка  надійшло 43 958 і відправлено 39 777 предметів білизни та теплих речей. Крім того відправлено 7 390 штук наповнених подарунками кисетів та близько 200 пудів різних припасів. Люди чим могли допомагали армії. В графі надійшовших до складу речей звертає на себе увагу цифра 9 940 пожертвованих теплих речей, які надійшло переважно з провінційних установ Банку. Відправка речей на передові позиції західного фронту була проведена директором Державного банку Е.Н. Сланським та протиреєм Н.І. Близнецьким.  
   Серед документів ми бачимо цікавий документ, а саме телеграму настоятеля церкви с. Краснопілля, священника Петра Смородинцева до Імператора, стосовно вручення Георгіївського креста батькам загиблого солдата Олександра Скороходова у присутності громади. На думку Смородинцева, така акція повинна проходити на зборах громади,  урочисто, у присутності односельців, щоб якомога більше людей змогли пройнятися почуттями віри і любові до вітчизняних військ, і відчули бадьорість духу в тяжкий час. Документ датовано  8 лютого 1915 р..  
   Поряд бачимо інший документ. Це Циркуляр Полтавського губернатора по врученню нагород батькам, діти яких загинули в боях на фронті Очевидно, що це реакція владних структур на лист священика.     
   Актуальним на той час було забезпечити армію продуктами і фуражем, яких на Харківщині, приміром, було предостатньо. Але дехто з підприємливих громадян, бажаючи швидкого збагачення по принципу «кому война, а кому мать родна» непомірно підвищували ціни, займалися спекуляцією. Перешкодити цьому спробував Харківський Губернатор та видав вказівку щодо заборони вивозу продуктів, хліба та фуражу за межі Харківської губернії та заходи щодо організації можливої реквізиції цих продуктів для потреб армії.  На документі дата 1 березня 1915 р. В цьому ж документі була   визначена гранична ціна на фураж, що купується для потреб армії, та наголошується, «Если, затъмъ, несмотря на эти принятыя мъры, предложенія къ продажъ означенныхъ продуктовъ для нуждъ арміи все-таки окажутся недостаточными, то придерся прибъгнуть къ реквизиціи этихъ продуктовъ, которая будете призведена принудительнымъ путемъ по ЦЪНАМЪ НА 20% НИЖЕ НЫНЪ ОБЪЯВЛЯЕМЫХЪ».
   9 березня 1915 р.. було опубліковано доповнення до об’яви Харківського Губернатора від 1 березня щодо встановлення цін на пшоно, гречану крупу та сіно. «Командующимъ войсками Московскаго военнаго округа установлены для закупки для арміи нижеслъдующія предъльныя покупныя цъны: пшено перваго сорта 1 руб. 80 коп. за пудъ, гречневая крупа 2 руб. 40 коп., съно: степное 55 коп. и луговое 52 коп. за пудъ съ прессовкой и упаковкой на платформы».
   Серед документів є Обов’язкова постанова Головного начальника Харківської губернії для жителів Харкова та губернії, на підставі ст..26 Положення про надзвичайну охорону щодо заборони продажу зберігання та вживання твердого денатурованого спирту. 26 квітня 1916 р..
   У зв’язку з війною, яка точилась з зухвалим і сильним ворогом, військове відомство потребувало величезної кількості зброї. Незважаючи на великі замовлення держави по виготовленню зброї та боєприпасів до неї, не можна було нехтувати запасами зброї воєнного зразка, які знаходилися на руках населення і були придатними для війни. Тому населенню пропонувалося добровільно здати придатну для війни зброю для потреб армії. Причому, зброя приймалася взамін на спеціальні квитанції чи розписки, за якими виплачувалися гроші. Підтвердженням тому є документ  «Вказівка Харківського Губернатора щодо добровільної здачі зброї військового зразка для потреб армії від 24 жовтня 1915 р.».
   Серед документів, які відображують події періоду Першої світової війни є телеграма роменського справника від 19 березня 1916 року щодо дозволу вивозу в Мінськ з Роменського повіту коней, возів та найнятих людей для виконання екстрених робіт військовими відомствами по будівництву другої залізної дороги Мінськ-Молодечно, копія вказівки Губернського МВС по військовій повинності справникам та поліцмейстерам Полтавської губернії, щодо заборони купівлі коней, возів та збруї  комерційними організаціями у межах фронту без дозволів органів постачання даного фронту від 28 травня 1916 р., секретна вказівка Начальнику Генерального Штаба від Верховного головнокомандуючого  за № 4815 про необхідність ретельних перевірок емігрантів прибуваючих з Америки на батьківщину під час війни від 2 вересня 1916 року, Циркуляр начальника Харківської місцевої бригади щодо з’ясування бажання полонених сербів, хорватів та словенців служити в Сербській армії. 15 вересня 1916р., Рапорт в Полтавське Губернське правління від Золотоношського повітового справника про втечу та розшук військовополоненого австрійської армії з сільгоспробіт від 15 вересня 1916р., переклад шифрованої телеграми від   Полтавського  Губернатора  Приставу 2-го стану Роменського повіту стосовно забезпечення порядку  та попередження демонстрацій від 12 листопада 1916р..
     Про те, що під час війни знаходилися жертводавці та меценати, які допомагали фінансово армії, наприклад фінансуючи власними коштами діяльність госпіталів та лазаретів. Одним з таких жертводавців був почесний громадянин міста Суми Борис Суханов. У фондах архіву збереглося  свідоцтво про нагородження потомственого почесного громадянина Бориса Суханова срібною медаллю з написом «за усердіе» за пожертви госпіталю Червоного Хреста в м. Суми.  Цей документ було підписано  8 лютого 1917 року.
   Заслуговує на увагу дослідників Першої світової війни і  короткий, але дуже красномовний документ, а саме, прохання матері солдата Йосипа Андрійовича Денисенко до Лебединського міського попечительства про призначення їй казенного пайка. В написаному чужою рукою, від імені неписьменної прохачки, матері солдата, документі йдеться про тяжкі умови життя,  про нездатність її до праці, та незавидне положення сімї. У жінки є надія, що прохання її буде розглянуто, і вона отримає продуктову допомогу. Документ датовано квітнем 1917р..
   20 квітня 1918 р.. опублікований Наказ Глухівського повітового коменданта Української народної республіки, відповідно до якого «всъх военноплънных австрійцев находящихся в различных учрежденіях, фабрик., экономіях, госпіталях и т.п. Глуховскаго уъзда немедленно прислати в управленіе воинскаго начальника (Кіево-Московская ул.) для направленія их в  лагерь военноплънных находящійся  на ст. Дарниця, плън.должны бать отправлены через гор.Путивль-Ворожбу.   
   Перечитуючи документи, що характеризують початок ХХ століття, який був ознаменований Першою світовою війною, ми приходимо до висновку, що наше сьогодення є історично вмотивованим продовженням розвитку людського суспільства з його не лише здобутками, а й з конфліктами та втратами.
   З документів, які відтворюють події Першої світової війни, що зберігаються у Державному архіві Сумської області, наступні покоління зможуть більше дізнатися про трагічні воєнні роки, але й не припуститися помилок минулого, зрозумівши, що чи не найбільшими цінностями є мир і спокій, мирна праця та світла людська усмішка.
   Подій тих днів та років уже не викреслити з життя держави. Україна і українці визначилися, ствердилися, обрали свій шлях. І як би складно не було з початку, з цього шляху вже не звернути. А щоб і надалі, ми українці, продовжували вірити в правильність свого вибору, мусимо пам’ятати: ми самі і є творці історії своєї держави. Тож зробимо все, аби реальне життя у нашій країні ставало кращим, а наші нащадки в майбутньому змогли б пишатися нами – сучасними творцями історії.
 

Додати посилання на цю статтю | Переглядів: 2790

Написати перший коментар
RSS-лента

Додавання коментаря
  • Будь ласка, додержуйтесь теми статті.
  • Особиста переписка та образи будуть видалені.
  • Не використовуйте коментарі для роскрутки свого сайта. Такий матеріал будет видалено.
  • Перед натисканням на кнопку 'Відправити' обновіть сторінку, щоб отримати новий код безпеки.
  • Майте на увазі, що попередній пункт має значення тільки в тому випадку, якщо був введений неправильний код безпеки.
  • Важливо!
  • Ваше повiдомлення не повинно бути коротше за 100 символiв та не повинно мати посилань на iншi сайти.
  • Дозволяється лише вказувати назви без використання http://www.
  • В iншому випадку повiдомлення буде заблоковано.
  • Наприклад: http://www.daso.sumy.ua/ - невiрно; daso.sumy.ua - вiрно.
Им'я:
E-mail
Домашня сторінка
Тема:
BBCode:Web AddressEmail AddressBold TextItalic TextUnderlined TextQuoteCodeOpen ListList ItemClose List
Коментар:



Код:* Code
Я бажаю бути поінформованим на email про наступні коментарі

Останє оновлення ( 29.07.2014 )
 
< Попередня   Наступна >