Головна arrow Статті arrow Козлов О.М. arrow Світоч науки
Світоч науки Надрукувати Надіслати електронною поштою
09.01.2008

Світоч науки

Кролевецькій жіночій гімназії – 125 років

О.М. Козлов
Провідний спеціаліст Державного архіву Сумської області

14 листопада 2000 року виповнилось 125 років з дня відкриття у Кролевці жіночої гімназії. Для нашого міста це неабияка подія. До ювілею нами підготовлена коротенька довідка про історію цього навчального закладу. В основу довідки покладено матеріали з Центрального державного історичного архіву України (м. Київ) та державного архіву Чернігівської області. В цих архівах нами віднайдено та опрацьовано більш 20 справ, що стосуються Кролевецької гімназії. За винятком двох справ, всі матеріали використовуються вперше. В статті також використані записані нами у 1993-1995 рр. спогади колишніх гімназисток В. М. Ревенко та Д. М. Ранюк, за які їм глибоко вдячні.
Дати вказано за старим стилем.

«… Открывая у себя женскую прогимназию, если не совершаем этим великого и громкого дела, и не достигнем вдруг блестящих результатов, по крайней мере докажем, что не остаемся беззаботными и равнодушными в то время, когда все хлопочут об образовании, по крайней мере будем проникнуты убеждением, что делаем свое дело, которое, уверены, в будущем скажется в высокой степени благодетельно и благотворно…» (З промови священика Василя Смоленського на відкритті Кролевецької жіночої прогімназії 2 листопада 1875 року).1

Термін «гімназія» в перекладі з грецької означає «вправляюсь в гімнастиці» та має два значення: 1) місце для вправ та 2) середній навчальний заклад певного типу. Поступово гімназії перетворилися на освітні школи, в котрих вели бесіди філософи, ритори, вчені.

Як середній навчальний заклад, гімназії беруть свій початок з XVI століття. Посівши певне становище у середній освіті Західної Європи, вони стали підготовчими закладами для вступаючих в університети. З Західної Європи гімназії перейшли й до колишньої Росії.

У середині ХІХ ст. на Чернігівщині з’явилися жіночі училища, котрі поступово переросли у гімназії. З них першими в нашому краї були – Глухівська жіноча гімназія (у 1870 році з жіночого училища перетворена на 4-х класну прогімназію, 26 вересня 1894 році – в гімназію), Чернігівська гімназія (перетворена у 1877 р. з жіночого училища, відкритого 1865 року), Сосницька жіноча прогімназія (заснована у 1874 році), Новгород-Сіверська жіноча гімназія (відкрита 12 листопада 1875 року).2

Перші згадки про відкриття жіночого навчального закладу в Кролевці, які нам вдалося знайти, відносяться до другої половини 60-х років ХІХ ст. Уродженець Кролевця, попечитель Київського учбового округу, до складу якого входили навчальні заклади Чернігівської губернії. П. Антонович неодноразово висловлював своє бажання відкрити в Кролевці навчальний заклад, але не зустрічаючи серед кролевчан ніякої підтримки, все відкладав здійснення своєї мрії. Одного року, здавалось би, його мрія була близька до здійснення, місто навіть виділило кошти на утримання жіночого училища, був отриманий дозвіл на його відкриття - імператор Олександр ІІ дозволив майбутньому училищу іменуватися Маріїнським. Та знову ж боротьба між кролевецькими консерваторами та лібералами перешкодила його відкриттю. У 70-х роках до складу міської думи були обрані більш-менш освічені люди і питання про відкриття жіночого закладу у Кролевці нарешті було вирішено позитивно. На одному з своїх засідань дума вирішила клопотати про відкриття у місті жіночої прогімназії, а також уповноважила гласних Миколу Петровича Іванова та Єремія Леонтійовича Риндіна подати по інстанціям прохання кролевчан. На цьому ж засідання було  прийнято рішення відпускати з прибутків міського громадського банку на утримання майбутньої прогімназії три тисячі карбованців щорічно. Земство теж виділило 300 карбованців, а директор банку Риндін одноразово пожертвував свою річну платню – 300 карбованців. Попечитель П. Антонович особисто клопотався перед іншим нашим земляком – капіталістом, почесним попечителем Глухівської прогімназії Миколою Терещенком про приміщення для майбутнього закладу. Завдяки його клопотанню Микола Артемович пожертвував на потреби гімназії свою садибу на Малій Миколаївській вулиці (нині вул. Ім. Івана Франка).3

27 вересня 1875 р. попечитель Київського учбового округу П. Антонович листом № 9693 повідомив Кролевецьку міську думу про дозвіл відкрити в місті 4-х класну прогімназію. На засіданні міської думи було обрано попечительську раду прогімназії у складі: почесна попечителька Харитина Миколаївна Іванова, поручик артилерії Микола Петрович Іванов, статський радник Петро Федорович Федченко, губернський секретар Пармен Борисович Маркович. На превеликий жаль, архівна справа про відкриття жіночої гімназії пошкоджена часом і нам не вдалося прочитати кілька прізвищ. Ми припускаємо, що далі йдуть прізвища: Фененко Іван Романович, Марія Степанівна (прізвище не зрозуміло), Микола (?) Артемович Терещенко. Попечительська рада розпочала свою діяльність 7 жовтня 1875 року і на першому ж засіданні були обрані начальниця прогімназії та наставниці. Відразу ж було розпочато підготовку до відкриття учбового закладу.4

2 листопада (14 листопада за новим стилем) 1875 року у Кролевці урочисто відкрито 4-х класну прогімназію. На відкриття зібралося багато жителів, прибуле все міське духовенство, відбулося богослужіння з водосвяченням та окропленням приміщення прогімназії святою водою. Почесна попечителька Х. Іванова подарувала закладу образ Спасителя. Після цього привселюдно було оголошено про відкриття прогімназії та розпочато прийом заяв. Протягом першого ж тижня було подано 50 заяв. На превеликий жаль, ми поки не знаємо прізвищ перших викладачів Кролевецької прогімназії. Відомо лише, що з 29 серпня 1876 року по серпень 1905 року начальницею прогімназії була Олександра Миколаївна Шрамченко. В Центральному державному історичному архіві України (м. Київ), нам вдалося віднайти справу «Об увольнении начальницы Кролевецкой женской прогимназии Александры Шрамченко от службы и назначении ей пенсии. 1905 год.” З цієї справи видно, що О. Шрамченко у 1905 році мала 53 роки. Таким чином вона народилася близько 1852 року, закінчила Київський інститут шляхетних дівчат, її батьки дворяни мали 130 десятин землі у Глухівському повіті. Своєї сім’ї Шрамченко не мала, на посаді начальниці Кролевецької жіночої гімназії Олександра Миколаївна працювала 28 років 11 місяців 14 днів. Враховуючи те, що Шрамченко вислужила більш 25 років їй була призначена пенсія у розмірі 400 крб. на рік. Окрім Шрамченко, з дня відкриття прогімназії в ній працювала Олена Дмитрієвна Огієвська. Свого часу вона навчалася у Санкт-Петербурзькому училищі ордена Св. Катерини, викладала російську мову, 11 грудня 1891 р. звільнилась з кролевецької прогімназії за станом здоров’я.6

Протягом перших тридцяти років свого існування жіноча прогімназія знаходилась на Малій Миколаївській вулиці. На початку ХХ століття виникла потреба у побудові нового, більш сучасного приміщення жіночої прогімназяї. 10 серпня 1903 року міська дума для пошуків зручного місця для майбутнього приміщення обрала комісію у складі гласних: Ф. Оникієнко, О. Новицького, І. Руденко, І. Риндіна. 5 вересня комісія, обстеживши міські площі, прийшла до висновку, що «…наиболее подходящим по центральності положения в городе, а также по отношению требований гигиенических условий представляется ровная и открытая площадь бывшего гостиного двора Крестовоздвиженской ярмарки, состоящая в первой части города Кролевца, окаймленная со всех сторон улицами, против зданий пожарной команды, церковного двухклассного училища, Николаевской церкви, городского суда и домовладений Шрамченковой, Тушинской, наследников Нуджевской…» 15 вересня 1903 року міська дума, заслухавши доповідь комісії ухвалила: погодитись з думкою комісії, обгородити вибране місце і, отримавши дозвіл, приступити навесні 1904 р. до будівництва. За відомостями старшого наукового співробітника НДІТІАМ В. Вечерського проект будівлі розробив технік Михайло Соколовський при участі інженера Миколи Ракінта. На жаль, про Михайла Соколовського ми поки що не маємо відомостей, а ось про Ракінта дещо вдалося віднайти. Думаємо, що кролевчанам буде цікаво дізнатися про людину, дітище котрої ось уже 100 років милує око.

Микола Ракінт Народився 8 липня 1850 року в сім’ї дворянина Петербурзької губернії. Закінчив Миколаївське інженерне училище та Миколаївську інженерну академію. У різний час служив у Кавказькому військовому окрузі (м. Поті) та Закаспійській області, у 1892-1893 рр. був начальником Курської інженерної дистанції. 24 липня 1899 року звільнився з військової служби у званні генерал-майора. З 8 травня 1899 р. по 1 березня 1904 р. виконував обов’язки архітектора Київського учбового округу. За час перебування Ракінта на цій посаді за його проектами та під його наглядом було побудовано 15 нових споруд на суму більш ніж 500 тисяч карбованців. Серед них: будинок ремісничої школи у Києві, будинок міського училища в Умані, ремісниче училище у Глухові, чоловіча гімназія у Стародубі та інші.7
7 березня 1904 року на засіданні Кролевеької думи було вирішено будувати приміщення більшого розміру, ніж планувалося раніше, доповнивши основну будівлю двома боковими крилами, спрямованими у двір гімназії. Ця зміна проекту пояснювалась тим, що після закінчення будівництва планувалось перетворити прогімназію на повну гімназію. При цьому, не маючи всіх коштів на будівництво, місто було змушено взяти позику в сумі 35 000 крб., а все будівництво обійшлося кролевчанам у 54 000 крб.8

За 1904-1905 роки під наглядом Чернігівського губернського архітектора Войцехівськго постав будинок, котрий ось уже не одне десятиліття прикрашає наше місто. На думку спеціалістів Науково-дослідницького інституту теорії та історії архітектури та містобудування м. (Київ) будинок Кролевецької жіночої гімназії – один з найкращих по архітектурі навчальних закладів початку ХХ століття на Лівобережній Україні. Розпорядженням представника Президента України А. Єпіфанова № 349 від 1992 року будинок жіночої гімназії в м. Кролевці оголошено пам'яткою архітектури і взято на облік під номером 272-См.

Після переходу прогімназії у нове приміщення розпочалась підготовка до перетворення прогімназії у повну гімназію: у 1905/1906 навчальному році був відкритий 5-й клас, 1906/1907 – 6 клас.9
20 липня 1907 р. попечитель Київського учбового округу дозволив відкрити 8-й клас, чим прогімназія була остаточно перетворена у повну гімназію.10 5 червня 1913 року при гімназії відкрито 8-й додатковий педагогічний клас, а восени 1917 р. відкриті: другий додатковий (8-й загальноосвітній клас) та паралельні класи – підготовчий, перший, другий, четвертий, шостий. Відкриття паралельних класів було обумовлене великим напливом до Кролевця біженців з театру військових дій першої світової війни.

Отже у 1913 році гімназія мала 8 загальноосвітніх класів і два підготовчі. В них навчалося 326 гімназисток. Плата за навчання була: у підготовчому класі – 20 крб. на рік, в 1-4 класі – 25 крб., в 5-му класі – 40 крб., в 6 кл. – 50 крб., в 7 кл. – 60 крб., в 8 кл. – 120 крб. на рік.

Головою попечительської ради у цей час був Володимир Іванович Рудзинський. До складу ради входили: Ілля Трохимович Соломко, Іван Єремійович Риндін, Михайло Олексійович Тюрін, Федір Дмитрович Оникієнко, Микола Петрович Павлушенко, Олександр Михайлович Лисенко, Павло Платонович Забелло, Віктор Костянтинович Чижевський. 11

Не менш цікаві дані взяті нами з «Отчета женской гимназии г. Кролевца Черниговской губернии за 1917 год». Отже на 1 січня 1918 року на службі в Кролевецькій жіночій гімназії знаходилось 29 осіб, в гімназії навчалось 519 учениць. Свого часу радянські історики і краєзнавці зламали немало пер, щоб довести становий характе колишніх гімназій. А ось про що свідчать документи: з 519 гімназисток дочок потомственних дворян було 18 (або ж 3,41 %); особистих дворян та чиновників – 60 (11,56 %); осіб духовного звання – 26 (5,01 %); почесних громадян та купців – 17 (3,28 %); козаків – 80 (15,40 %); міщан – 234 (45,09 %); селян – 77 (14,84 %). Окрім вищевказаних предметів, у старших класах гімназії вивчали: педагогіку, космографію, латинську мову, гігієну, українську мову. В бібліотеці гімназії знаходилось 4.644 книжки, а у фізичному кабінеті та кабінеті природи – 386 навчальних допоміжних посібників. 114 ученицям була надана різна матеріальні допомога, як ось: звільнення від плати за навчання, одяг, взуття, посібники, тощо.12

Наприкінці нашої розповіді про гімназію, скажемо кілька слів про її внутрішнє життя. Кролевецька жіноча гімназія була відкрита і весь час діяла на снові положення від 24 травня 1870 року. По цьому положенню до жіночих гімназій приймались учениці всіх станів та віросповідань. Перші 3-4 класи складали прогімназію. При кожній гімназії діяли ради, педагогічна – для обговорення учбових та виховних питань, попечительська – «для ближашого содействия успешному со стороны общества развитию гимназий.» На чолі гімназії стояла начальниця, котру затверджував міністр освіти. В прогімназіях викладались: закон Божий, російська мова, російська історія та географія, арифметика, краснопис (чистописання), рукоділля. В гімназіях ще додавалися наступні предмети: загальна географія та історія, природня історія, фізика, гімнастика. Окрім вищевказаних обов’язкових, для всіх училищ предметів, були ще необов’язкові. За додаткову плату їх вивчали лише бажаючі. Необов’язковими були: німецька та французька мови, малювання, музика, співи, танці. Навчальні плани жіночих гімназій відрізнялись від чоловічих гімназій лише відсутністю тригонометрії та більш стислими курсами алгебри та геометрії. Гімназисткам, котрі закінчили 7 класів, видавався атестат  на звання учительки початкових шкіл, закінчивши 8 класів – атестат домашньої вчительки, а тим хто отримав медаль – домашньої наставниці. Закінчення 8-го класу відкривало доступ без іспитів на вищі жіночі курси. Система оцінки була п’ятибальною.13 Як згадують колишні випускниці Кролевецької жіночої гімназії, навчальний рік тривав з 16 серпня по 1 червня, уроки тривали 45 хвилин, було 5 уроків на день, заняття розпочинались о 9-ій ранку. Головними видами покарання були: занесення до «кондуїта», «чорного» списку котрий знаходився в учительській кімнаті та «станьте без места» - стояти біля своєї парти. Наприкінці кожної чверті проводилось нагородження «наградным листом» котрий разом з творами російських класиків видавався гімназисткам що не мали трійок. В цей же час проводилися «вечера». Силами учнів чоловічої та жіночої гімназій ставились п'єси «Жизнь за царя» («Иван Сусанин»), «Ревизор» та інші. Виступав хор, учні декламували твори Пушкіна, Лермонтова та інших поетів. Наприкінці вечора були танці.

До речі, з початком Великої Вітчизняної війни, так у Росії того часу називали першу світову війну, танці були заборонені. Начальниця гімназії Опанасія Огієвська, за свідченням її колишніх учениць, була суворою дамою, поводилась «твердо и строго». Серед своїх вихованок мала прізвисько «Фандра», або ж «крива Фандра». Опанасія Дмитрієвна трішки кульгала. На своїй посаді залишалась десь до 1918 року. Потім викладала російську мову, своєї сім'ї не мала, померла у 1942-1943 рр.

Десь у 1918-1920 рр. жіноча гімназія була перетворена у трудову школу І (1-5 класи) та ІІ (6-8 класи) ступенів. За винятком закону Божого, предмети викладання зостались ті ж. Навчання стало безкоштовним.

І понині приміщення гімназії використовується за призначенням. Зараз тут розташована ЗОСШ № 5.

Джерела.

1.    ЦДІА України. Ф. 707, оп. 155, спр. 43, арк. 56 зв.
2.    Чернігівщина. Енциклопедичний довідник. К., 1990-С. 168, 547, 761, 858.
3.    ЦДІА України. Ф. 707, оп. 155, спр. 43, арк. 54, 68, 101.
4.    Там же, - арк. 51 зв.
5.    ЦДІА України. Ф. 707, оп. 71 спр. 112, арк. 2-13.
6.    ЦДІА України. Ф. 707, оп. 57, спр. 167, арк. 1-11.
7.    ЦДІА України. Ф. 707, оп. 155, спр. 43, арк. 1-2.
8.    Там же, - арк. 35, 39.
9.    Там же, - арк. 43.
10.    ЦДІА України. Ф. 707, оп. 73, спр. 79, арк. 52.
11.    ЦДІА України. Ф. 707, оп. 168, спр. 635, арк. 1-26.
12.    Брокгауз Ф., Ефран И. Энциклопедический словарь. Т. VIII-A – Спб., 1893. – С. 705-706.


Додати посилання на цю статтю | Переглядів: 4901

Написати перший коментар
RSS-лента

Додавання коментаря
  • Будь ласка, додержуйтесь теми статті.
  • Особиста переписка та образи будуть видалені.
  • Не використовуйте коментарі для роскрутки свого сайта. Такий матеріал будет видалено.
  • Перед натисканням на кнопку 'Відправити' обновіть сторінку, щоб отримати новий код безпеки.
  • Майте на увазі, що попередній пункт має значення тільки в тому випадку, якщо був введений неправильний код безпеки.
  • Важливо!
  • Ваше повiдомлення не повинно бути коротше за 100 символiв та не повинно мати посилань на iншi сайти.
  • Дозволяється лише вказувати назви без використання http://www.
  • В iншому випадку повiдомлення буде заблоковано.
  • Наприклад: http://www.daso.sumy.ua/ - невiрно; daso.sumy.ua - вiрно.
Им'я:
E-mail
Домашня сторінка
Тема:
BBCode:Web AddressEmail AddressBold TextItalic TextUnderlined TextQuoteCodeOpen ListList ItemClose List
Коментар:



Код:* Code
Я бажаю бути поінформованим на email про наступні коментарі

 
< Попередня   Наступна >