Головна arrow Статті arrow До 100-річчя з дня народження М.Х.Савченко
До 100-річчя з дня народження М.Х.Савченко Надрукувати Надіслати електронною поштою
29.04.2013

Ольга Олексіївна Клюєва,
Головний спеціаліст відділу  інформації та використання документів Державного архіву Сумської області

 Гордість твоя, Лебедіє

   Життя та праця задля суспільного блага, приклад для молоді, увага до оточуючих та опікування їхніми проблемами – нині ці слова звучать пафосно і дещо відірвано від реалій. Але люди з такими характеристиками є головним багатством країни, без них рух суспільства вперед не можливий. Саме такою, з трудовим поривом, з колосальним почуттям відповідальності не тільки за сьогодення а й за майбутнє, з глибинним розумінням проблем людей і  бажанням їх розв’язати постає Марія Харитонівна Савченко.
    У Державному архіві Сумської області зберігаються документи, які дозволяють в найдрібніших деталях прослідкувати шлях цієї жінки з бідної селянської сім’ї до найвищих висот у професійному, громадському та політичному житті своєї країни.

Запис про народження у метричний книзі П’ятницької церкви с. Токарі (Бережки) Лебединського повіту Харківської губернії від 14 квітня 1913 року розпочинає документальну історію життя Марії Харитонівни. Дитинство, як і у багатьох дітей тієї буремної пори першої чверті 20-го століття, пройшло з присмаком гіркоти. Втрата батьком здоров’я у походах Першої світової війни та скора його смерть, тяжка праця матері, яка залишилася з двома дітьми у вирі подій 1917-1920 років, знущання вітчима, невдячна праця у наймах,  –   такі спогади зберігала Марія про своє дитинство. Намагання жити краще, віра у власні сили, позитивне ставлення до оточуючого світу, напевно, допомогли вижити і вступити з надією у новий етап життя.
   У 1929 році у с.Токарі Лебединського району, де жила Марія Харитонівна було організовано артіль, пізніше колгосп «Червона зоря». З цього року 16-річна Марія трудилася на колгоспних ланах, а з 1936 року пішла працювати на ферму, бо зрозуміла, що саме ферма стала основною ділянкою господарства.
    Справа у тому, що ще у 1902 році для земських племінних пунктів Лебединського повіту були закуплені чистопородні бики швіцької породи. Закупівля тварин цієї породи проводилася і в часи радянської влади. Колгосп «Червона зоря», в якому почала свою трудову діяльність М.Х.Савченко, став опорним господарством Лебединського держплемрозплідника породистої худоби. І вже наприкінці 30-х років Марія здобула свої перші перемоги у тваринництві. В автобіографічній книзі Марії Харитонівни «Життя у праці» знаходимо секрет її успіхів: «Я впевнена: хоч би де людина трудилася, коли вона працює з охотою, сумлінно й любить свою справу, то доб’ється успіху, визнання”, і далі  «роботи не боялася, з дитинства до неї звикла, уміла переборювати труднощі. Поступово набиралася досвіду, уміння».
   І ось перше визнання прийшло у 1939 році, коли районна газета опублікувала список кандидатів на Всесоюзну сільськогосподарську виставку у Москві. Серед знаних учасників колгоспу «Червона зоря» була і Марія Харитонівна Савченко. Переможцями поверталися лебединці з Москви. Худоба, представлена ними на виставці, стала чемпіоном виставки. І 1940 рік став для М.Х.Савченко показовим. Її досвіду на виставці у Москві було присвячено спеціальний стенд. На ньому вказано рекорд: досягнуто 1044 грамів приросту живої ваги на добу у групі телят Марії Харитонівни.
    Постановою № 59/6 виконкому Сумської облради депутатів трудящих від 23 січня 1941 року кандидатом від Сумської області в павільйоні «Тваринництво» на Всесоюзну сільськогосподарську виставку затверджено Лебединський Державний племрозплідник швіцької худоби, молочно-товарну ферму колгоспу «Червона зоря» Лебединського району, Гайдаш Семена Макаровича, завідуючого молочно-товарною фермою колгоспу «Червона зоря», Хобота Івана Тимофійовича, дояра колгоспу «Червона зоря», Савченко Марію Харитонівну, телятницю колгоспу «Червона зоря». Однак прийшов червень 1941 року…
    Для порятунку висопродуктивного стада необхідно було відігнати його в умовах війни на тисячі кілометрів від рідного дому. І ось Марія Харитонівна серед когорти сміливців, які взяли на свої плечі величезну відповідальність. Під розриви бомб, по бездоріжжю, у дощ і сніг, терплячи біль, переборюючи страх і хвороби, Марія разом з Параскою Клименко, Костем Звягольським, Трохимом Перегородою та іншими пройшли зі стадом худоби через Бєлгородщину, Вороніжчину, через Волгу і зупинилися аж у Вольську Саратівської області. Тут разом з російськимим колегами продовжувалася боротьба по збереженню та розведенню худоби з Лебединщини. Після отримання звістки про розгром загарбників у 1942-1943 роках лебединці стали збиратися додому. Але лише 15 квітня 1944 року виконком  Сумської облради депутатів трудящих прийняв постанову № 206 «Про повернення евакуірованої худоби в райони області». Дві тисячі кілометрів пройшли тваринники, щоб дістатися рідних околиць. 104 високопородні корови було повернуто на ферму. Саме з них почалося відродження колишньої слави лебединок.  У грудні 1945 року Марія Харитонівна вже ділилася досвідом, планами з трибуни республіканської наради передових тваринників.  За досвідом до Марії Харитонівни на ферму стали приїжджати тваринники не лише з Сумської області, а і з інших областей України. Розповідала знана доярка про свої методи і показувала передові прийоми на практиці. А пізніше вирішила не тільки у себе приймати колег, а й виїздити в інші господарства, ферми, особливо у відстаючі. Тут на робочих місцях, з незнайомою для рук доярки худобою, Марія Харитонівна показувала як можна збільшити показники надоїв з 1,5 тис. кг молока до 5-6 тисяч. Широко висвітлювали газети діяльність Савченко. А в 1948 році і держава відзначила передовицю. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 2 вересня 1948 року присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці Марії Харитонівні Савченко, яка одержала 5810 кг молока від корови.
   Передовий досвід вирішено було використовувати на державному рівні. Рішенням виконкому Сумської облради від 14 жовтня 1949 року на базі колгоспу «Червона зоря» Лебединського району було організовано опорно-показову тваринницьку ферму з комплексною механізацією всіх виробничих процесів. Дане господарство стало і опорним пунктом з навчання механізаторських та тваринницьких кадрів області.
     У 50-ті роки на ферми  прийшла техніка – електродоїльні установки, соломосилосорізки, зернодробилки, корнерізки,  корнеклубнемийки, кормозапарники. Застосування  техніки на першому етапі проходило досить болюче. Відсутність навичок, досвіду призводило до того, що в господарствах відмовлялися від застосування технічних новинок. І Марія Харитонівна взялася переконувати людей, що досягти підвищення продуктивності, зниження собівартості продукції можна лише, поклавши на плечі машин найбільш виснажливу, найбільш трудомістку роботу. І, звичайно, проводила показові доїння, але вже не вручну, а застосовуючи апарат. І результат був очевидним: 8 271 кг молока від кожної корови. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 лютого 1958 року «…за широке використання досягнень науки та передового досвіду…у підйомі тваринництва» Марії Харитонівні Савченко присвоєно звання двічі Героя Соціалістичної Праці.
    Пропрацювавши на фермі 27 років, Марія Харитонівна у 1962 році стала її завідуючою. А паралельно ще  стала і викладачем, і майстром виробничого навчання у школі передового досвіду, що працювала на базі ферми колгоспу імені Леніна (колгосп «Червона зоря» увійшов до складу). Школа мала виробничий характер. Молоді доярки області не лише слухали лекції та отримували консультації досвідчених доярок і спеціалістів, а і працювали тут же на фермі. Більшість з них, що пройшли школу передового досвіду, стали передовиками у своїх колективах. І мабуть, в нагоді їм стали слова Марії Харитонівни: «Головне, на мою думку, це уважне ставлення до тварин, індивідуальний підхід до кожної, правильний догляд і годівля. І не забувати постійно підвищувати свою кваліфікацію, хотіти і вміти вчитися».
   Вболіваючи за справу, Марія Харитонівна завжди прагнула до застосування інновацій. За її ініціативою започатковано експеримент. Як і раніше, вважаючи ключем до ефективності механізацію, замість трьох корів вона запропонувала одночасно доїти за допомогою доїльних апаратів 30-35 корів. Після публікації у пресі листа М.Х.Савченко про свої здобутки у ході експерименту досвід її підхопили у багатьох господарствах  України.
   Але не лише професійна діяльність підняла авторитет та принесла повагу Марії Харитонівні. У січні 1947 року загальні збори колгоспників колгоспів «Червона зоря» та «Авангард» Лебединського району, загальні збори викладачів, студентів та службовців Лебединського учительського інституту, загальні збори робітників і службовців Михайлівської МТС вперше висунули М.Х.Савченко кандидатом у депутати Верховної Ради УРСР. У Держархіві зберігаються багаточисельні документи, що свідчать про велику та багатогранну роботу депутата Марії Савченко. Листи-звернення з усієї України з проханнями вирішити різноманітні питання: розшукати близьких, що пропали у лихолітті Великої Вітчизняної, вирішити проблеми з будівельними матеріалами, допомогти у вступі до навчальних закладів, вирішити проблеми у направленні до медичних закладів. Тут же листування Марії Харитонівни з різними установами, організаціями з  питань громадян, які вірили в неї та довіряли їй. Депутатський стаж Савченко становить понад 30 років. Її діяльність як депутата, громадського діяча, висококваліфікованого спеціаліста вийшла за межі Батьківщини. У складі делегацій Радянського Союзу вона відвідала Болгарію, Німеччину, Францію та інші країни.
  За високий професіоналізм М.Х.Савченко тричі нагороджена орденом Леніна, орденами Жовтневої революції та Трудового Червоного Прапора, неодноразово нагороджена медалями. У 1973 році їй присвоєно звання «Заслужений працівник сільського господарства Української РСР». Але найбільшою нагородою є пам’ять нащадків про Марію Харитонівну Савченко як людину, чий приклад служіння справі та людям вартий поваги та  наслідуванню.


Додати посилання на цю статтю | Переглядів: 1615

Написати перший коментар
RSS-лента

Додавання коментаря
  • Будь ласка, додержуйтесь теми статті.
  • Особиста переписка та образи будуть видалені.
  • Не використовуйте коментарі для роскрутки свого сайта. Такий матеріал будет видалено.
  • Перед натисканням на кнопку 'Відправити' обновіть сторінку, щоб отримати новий код безпеки.
  • Майте на увазі, що попередній пункт має значення тільки в тому випадку, якщо був введений неправильний код безпеки.
  • Важливо!
  • Ваше повiдомлення не повинно бути коротше за 100 символiв та не повинно мати посилань на iншi сайти.
  • Дозволяється лише вказувати назви без використання http://www.
  • В iншому випадку повiдомлення буде заблоковано.
  • Наприклад: http://www.daso.sumy.ua/ - невiрно; daso.sumy.ua - вiрно.
Им'я:
E-mail
Домашня сторінка
Тема:
BBCode:Web AddressEmail AddressBold TextItalic TextUnderlined TextQuoteCodeOpen ListList ItemClose List
Коментар:



Код:* Code
Я бажаю бути поінформованим на email про наступні коментарі

 
< Попередня   Наступна >