Головна arrow Статті arrow До 85-х роковин Голодомору 1932 – 1933 років в Україні – геноциду Українського народу
До 85-х роковин Голодомору 1932 – 1933 років в Україні – геноциду Українського народу Надрукувати Надіслати електронною поштою
24.11.2017

Інна Євгеніївна Гончарова,
Начальник відділу інформації та використання документів
Державного архіву Сумської області

Ісуса розпинали в тридцять три,
А матір-Україну в тридцять третім,
То найстрашніший цвинтар на планеті,
Де кат червоний виплюнув : умри!
Олекса Марченко

     Документи і свідчення усної історії з усією очевидністю підтверджують сплановане масове вбивство більшовицькою владою українських селян засобами штучного голоду, продуктової блокади, насилля.

     У Державному архіві Сумської області зберігається більше 400 документів, які висвітлюють причини, перебіг та наслідки Голодомору. Проблема їх  дослідження полягає в тому, що багато документів було знищено, загальні відомості взагалі не складалися, тому документи збереглися фрагментарно, не всі райони області представлені однаково. Архівістами досліджені документи райкомів КП(б)У, райвиконкомів, колгоспів, сільрад, комітетів незаможних селян, робітничо – селянських інспекцій, прокуратур, матеріали газет. Це постанови, директивні листи, документи про хлібозаготівлю, репресивні дії, політичні настрої селян, заяви про надання продовольчої допомоги, які датуються 1931 – 1933 рр.  209 документів ввійшли у збірник документів «Голодомор 1932 – 1933рр. на Сумщині» виданий Держархівом у 2006 році. Архівні документи, відомості актових записів про смерть громадян  населених пунктів Сумщини за 1932 – 1933рр. ввійшли до Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932 – 1933рр. в Україні. Сумська область. Всі вони констатують штучність голоду.
     Повідомлення про пряму загрозу голодної смерті зустрічаються в документах вже з грудня 1931 року. Незважаючи на точну інформацію з місць про те, що хліба в селах не досить, план хлібозаготівель затверджено надзвичайно високий - це стало першим кроком до організації голоду. Спочатку було забрано зерно з колгоспних комор, потім фуражний фонд, насінневий матеріал і нарешті шляхом обшуків по хатах забрані рештки зерна, яке селяни одержали за трудодні. Всі ці заходи розроблялися на державному рівні: у 1932 році партійні активісти здобули право конфіскувати зерно в селянських господарствах та прийнято закон, який передбачав смертну кару за розкрадання соціалістичної власності (будь яка людина в т.ч. дитина затримані із жменькою зерна на полі могли бути страчені або одержати 10 років тюрми). Слова «голод», «голодна смерть» рідко, але все ж таки зустрічаються в документах 1932-1933рр. Селяни звертаються до правлінь колгоспів з проханням виділити продукти харчування, та якщо у 1932 році вони просять борошна то у 1933р. хоча б буряків, та майже на всіх заявах стоїть резолюція «відмовити». За невиконання хлібозаготівель села заносяться до так званої «чорної дошки». Ніхто не міг зайти або вийти із села, не було ніякого постачання, проводились обшуки. На «чорній дошці» побували с.Бочечки, с.Козацьке, с.М.Самбір, с.Хижки. Був запроваджений паспортний режим, який закріпляв селян у колгоспі. До планів колгоспу включали перевіювання полови та перемолот соломи. На помел зерна  дозвіл брався у голови сільради. Помираючих від голоду людей не пропускали до Росії встановивши так звані «прозорі кордони» (на внутрішньому кордоні України з Росією та Білоруссю стояли війська). В селах та містах області зафіксовані випадки канібалізму (с. Битиця, с. Червоне Сумського району, м. Ромни). Голодно було не тільки селах а й у містах. Голодують будинки інвалідів, дитячі будинки.  Діти передавалися до дитбудинків після смерті батьків або самі батьки везли їх до найближчого міста і там залишали на вокзалі в установах на вулиці . Так в листі Роменського райздороввідділу за серпень 1932 року зазначено «…з березня місяця є великий наплив підкидьків». В Охтирському районі з 21квітня по 19 серпня 1933 року було підібрано 3197 бездоглядних дітей 30% з яких пухлі від голоду, 814 померли».
     Облік померлих майже не проводився або проводився із значним порушенням. У Держархіві зберігаються 57 тисяч  актових записів про смерть громадян  населених пунктів Сумщини за 1932 – 1933рр. В актових записах про смерть в графі причина смерті писали «невідомо» «від хвороби», в багатьох актових записах  по м. Лебедин замість прізвища стоїть відмітка «невідомий». Зазначались діагнози: білковий набряк, дистрофія, кахексія (коли маса тіла нижча за 80% від нормальної), загальне виснаження, загальна слабкість, заворот кишок свідчать про від голоду.
     Велике емоційне забарвлення мають спогади очевидців голодомору зібрані архівістами Сумської області у фонд «Голод на Сумщині у 1932 – 1933 роках».
     Ось деякі з них:
- згадує Руденко Феодосія Степанівна с. Піски Буринського району «харчувалися так – терли качани з кукурудзи, кору дерев, ловили горобців» ;
- згадує Стукало Анастасія Маркеловна с. Плавинище Роменського району «дуже тяжкою була весна 1933 року – люди пухли від голоду падали та помирали. У нас було заховано трохи буряків з них робили квас, добавляли листя та корені подорожника, кульбаби, крапиви і варили борщ або суп. Діти їли шовковицю, бузину зелені фрукти, часто помирали від дизентерії та кишкових хвороб»;
- згадує Ткаченко Олександра Яківна с.Орлівка Буринського району «коли почався голод мені було 12 років, допомагала жінкам полоти буряки, жила в радгоспі тому що дома не було чого їсти. Коли приходила на поле у висадках бачила мертвих людей. Найтяжчим  періодом для людей була весна. Деякі садили город дрібною як горох картоплею, лушпайками, яку за ніч викопували інші мешканці села»;
- згадує Акіншина Ганна Федорівна х. Воронін Білопільського району «у нашому селі голодні люди лежали на дорогах під тинами хто вже помер а хто доживав останні хвилини. Спеціально призначені люди на підводах їздили і збирали померлих, звозили їх в одне місце і хоронили»;
- згадує Дрофа Олександр Кирилович с.Успенка Буринського району «хліб пекли з полови, рвали люцерну, сушили товкли і мати з цього пекла коржі, що заміняли хліб. Найбільше померло людей коли з’явилося налите зерном колосся жита, їх зрізали, сушили, товкли та пекли хліб. Були люди які не втримувалися їсти потроху, а наїдалися і помирали».
- згадує Манаєва Віра Григорівна м. Конотоп «в цей час я була членом рейдової бригади, чергувала з працівниками міліції в районі вокзалу. Ми збирали дітей, що залишилися без батьків відправляли їх в прийомники, слабких влаштовували в лікарню – ці діти були брошені своїми батьками, які неспроможні були їх прокормити. На вокзалі, привокзальній площі, на базарах ми знаходили померлих від голоду дорослих.  Влітку 1933 року на демонстрацію присвячену Дню молоді всі прийшли із запалими очима, опухлими руками і ногами”.
    Голодомор в Україні — одна із самих великих в історії людства гуманітарних катастроф. За оцінками істориків, за неповний рік — з осені   1932 до початку літа 1933 року — від штучно організованого голоду в Україні вимерло від 10% до 25% населення. В пік  цієї трагедії помирало 17 чоловік щохвилини, тисяча щогодини, 25 тисяч щоденно.
    Голодне лихоліття 33-го - не просто історична минувшина, а незагойна фізична і духовна рана українського народу, яка жагучим болем пронизує пам'ять багатьох поколінь. Українці, як історична нація, мають зберегти пам'ять про українських хліборобів, безвинно убієнних рукотворним голодом.

 


Додати посилання на цю статтю | Переглядів: 92

Написати перший коментар
RSS-лента

Додавання коментаря
  • Будь ласка, додержуйтесь теми статті.
  • Особиста переписка та образи будуть видалені.
  • Не використовуйте коментарі для роскрутки свого сайта. Такий матеріал будет видалено.
  • Перед натисканням на кнопку 'Відправити' обновіть сторінку, щоб отримати новий код безпеки.
  • Майте на увазі, що попередній пункт має значення тільки в тому випадку, якщо був введений неправильний код безпеки.
  • Важливо!
  • Ваше повiдомлення не повинно бути коротше за 100 символiв та не повинно мати посилань на iншi сайти.
  • Дозволяється лише вказувати назви без використання http://www.
  • В iншому випадку повiдомлення буде заблоковано.
  • Наприклад: http://www.daso.sumy.ua/ - невiрно; daso.sumy.ua - вiрно.
Им'я:
E-mail
Домашня сторінка
Тема:
BBCode:Web AddressEmail AddressBold TextItalic TextUnderlined TextQuoteCodeOpen ListList ItemClose List
Коментар:



Код:* Code
Я бажаю бути поінформованим на email про наступні коментарі

Останє оновлення ( 24.11.2017 )
 
< Попередня   Наступна >