Головна arrow Статті
Шляхи Олекси Калиника Надрукувати Надіслати електронною поштою

Шляхи Олекси Калиника

Геннадій Іванущенко,
директор Державного архіву Сумської області

Серед багатьох тих, кого жорстокий вир історії ХХ століття відірвав від рідної землі і кинув у далекі краї розбудовувати українське життя на чужині, був і Олекса Калиник. Ця людина зробила неймовірне: в еміграції, виключно на ентузіазмі та підтримці самих українців, він створив молодіжне об`єднання з розвиненою інфраструктурою (вишкільними таборами, друкованими виданнями). Адже доля кожної еміграції – поступове духовне вимирання, якщо не подбати про молодь, не пов`язати її  з історією і традиціями Батьківщини, не залучити  до  захоплюючої і  почесної місії утвердження серед чужого світу свого національного „Я”. Разом з тим, це була надзвичайно скромна людина, яка не вміла позувати і говорити про свої заслуги. Тому серед немалої кількості української періодики в діаспорі зустрічається багато епізодів, які засвідчують бурхливу організаційну діяльність нашого земляка, але ніде на шпальтах газет немає нічого про нього особисто – лише про українську справу, яку він робив.

 

Написати перший коментар | Додати посилання на цю статтю | Переглядів: 4989

Детальніше...
 
Діагнози про смерть в період Голодомору 1932-1933 років, як джерело створення персональних баз даних Надрукувати Надіслати електронною поштою

Діагнози про смерть в період Голодомору 1932-1933 років, як джерело створення персональних баз даних

Геннадій Іванущенко,
директор Державного архіву Сумської області

Незабаром настане день пам`яті жертв Голодомору 1932-1933 років. Ця тема сьогодні займає одне з найпомітніших місць серед наукових публікацій, а також публікацій у ЗМІ з огляду на те, що, чи не вперше, за всю новітню історію української державності вона знаходиться в центрі постійної уваги і контролю Президента України, інших владних чинників. Не останню роль відіграє і той фактор, що українське суспільство, нарешті, „дозріло” до осмислення трагічних і повчальних сторінок історії 75-річної давності.

Разом з тим, в окремих дослідженнях іноді бракує документальних першоджерел, в першу чергу, архівних. І якщо вже опубліковані збірники документів, які висвітлюють геноцид українського народу в „узагальненому” вимірі, тобто на рівні розпорядчих документів, задокументованих спогадів, тощо, то майже немає (і не могло бути) персональних даних про загиблих голодною смертю в часи будівництва „світлого майбутнього”, хоча саме на створенні такого списку постійно наголошується у всіх загальноукраїнських та місцевих програмах, розпорядженнях та планах заходів.

Написати перший коментар | Додати посилання на цю статтю | Переглядів: 5239

Детальніше...
 
Відділу збереження, обліку та довідкового апарату - 35 років Надрукувати Надіслати електронною поштою

Відділу збереження, обліку та довідкового апарату – 35 років 

Росторгуєа О.М.
начальник відділу збереження, обліку та довідкового апарату

 

       Історія відділу збереження, обліку та довідкового апарату починається, як і історія Державного архіву Сумської області, з 1 листопада 1925 року, коли було організовано Сумський окружний архів. В штаті на той час було всього три працівники: завідуючий, інспектор і архіваріус. Основним завданням було виявлення архівів і архівних матеріалів та опис архівних фондів. Поділу на відділи не було. Функції поступово розширювалися. У ті часи основними видами робіт були: “концентрація та виявлення архівних матеріалів, виявлення і використання архівних матеріалів господарче – практичного значення , розробка та опис архівних фондів /описувалися “Главная контора фирмы Харитоненко”/, складання картотеки з обліку, відокремлення і утилізація непотрібних матеріалів, обслуговування установ, науково-дослідних організацій та населення”.

Написати перший коментар | Додати посилання на цю статтю | Переглядів: 3681

Детальніше...
 
ОРГАНИ ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ НА СУМЩИНІ ПІСЛЯ ЛЮТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917 РОКУ Надрукувати Надіслати електронною поштою

Органи охорони громадського порядку на Сумщині після Лютневої революції 1917 року

Іванущенко Г.М.
директор Державного архіву Сумської області

На початок 1917 року територія нашого краю перебувала у складі Харківської, Чернігівської, Полтавської та Курської губерній. Внаслідок революційних подій, які почалися в Петрограді у лютому 1917 року і закінчились падінням самодержавства 3 березня, по всій країні  розпочалося створення нових органів влади, підконтрольних Тимчасовому уряду.

5 березня 1917 року газета “Сумський вісник” повідомляла про відречення Миколи II, а вже 8 березня було надруковано Наказ начальника громадської охорони № 1 від 7.03.1917 р.: “Распоряженіемь временнаго Сумского Комитета я избрань начальникомь общественной охраны и всьхь вооруженныхъ силь г.Сумь и уезда, и 6 сего Марта вступиль в исправление обязанностей (…) вь интересахь поддержанія требования порядка и охраны граждань и ихъ имущества подь моимь личнымь наблюденіемь.

Написати перший коментар | Додати посилання на цю статтю | Переглядів: 5467

Детальніше...
 
Микола Данько. Життя на лезі ножа. Надрукувати Надіслати електронною поштою

Микола Данько.  Життя на лезі ножа.

Клюєва О. О.
Головний спеціаліст Державного архіву Сумської області

Є у кожного народу яскраві представники, особистості, через призму житття та творчості яких постає  історична доля цього народу, постає і його майбуття. Вустами таких людей, здається, говорить сама історія.

Земля Сумщини дала цілу плеяду синів та доньок -  мучеників та пророків, які стали уособленням історії українського народу. Серед них – Микола Михайлович Данько. Уродженець села Славгород Краснопільського району, він в дитинстві та юності пройшов звичайну для кожної радянської людини життєву школу: семирічка в рідному селі, військові будні під час Великої Вітчизняної війни (дійшов до Угорщини та Австрії), трудова діяльність на Львівщині у післявоєнний час, навчання у Львівському університеті. Здавалось, пролягав спокійний, рівний шлях. Але не судилося Миколі Михайловичу пливти за течією, насолоджуючись маленькими життєвими радощами. Доля готувала йому тернистий шлях. Його проводирем в житті стало перо поета, перо громадянина.

Написати перший коментар | Додати посилання на цю статтю | Переглядів: 3591

Детальніше...
 
Трудові архіви - вимога часу Надрукувати Надіслати електронною поштою

Трудові архіви - вимога часу

Геннадій Іванущенко
директор Державного архіву Сумської області

Гуманність кожного суспільства вимірюється його ставленням до найменш соціально захищених верств населення. Зрозуміло, що в кожній країні – це пенсіонери, люди, попередньою працею яких створювалися сьогоднішні блага.

Написати перший коментар | Додати посилання на цю статтю | Переглядів: 5786

Детальніше...
 
Дослідник шевченкової правди Надрукувати Надіслати електронною поштою

Дослідник шевченкової правди
(До 120-річчя з дня народження Павла Зайцева)

Геннадій Іванущенко
директор Державного архіву Сумської області

Науковими працями цієї людини користувалося багато видатних учених, письменників, діячів української культури. Його фундаментальні розвідки про Шевченка стали доброю базою для кількох серйозних видань та безлічі публікацій. Він є автором цілих томів наукових праць, досліджень-спогадів. Знаний у світових наукових колах, на жаль, він маловідомий на Батьківщині.

Написати перший коментар | Додати посилання на цю статтю | Переглядів: 6112

Детальніше...
 
«Україна для мене така велична, що я і вдруге не завагаюсь померти за неї» Надрукувати Надіслати електронною поштою

«Україна для мене така велична, що я і вдруге не завагаюсь померти за неї»

Чи стануть останні слова Семена Сапуна написом на пам`ятнику українським героям?

Геннадій Іванущенко
директор Державного архіву Сумської області.

Цікаву властивість має людська пам`ять. Чим більше лихоліть проносилось над нашою землею, тим виразніше, рельєфніше проступають з минулого імена і справи тих, чий подвиг залишився непоміченим сучасниками. Непоміченим, бо для одних те, що сталося в ніч на 20 лютого 1943 року було оповито незрозумілою завісою мовчання. Для інших – сама згадка була небезпечною, а один тільки натяк на особисте знайомство з загиблими міг коштувати свободи.

Втім, надамо слово свідку однієї з багатьох страт, які стались у нашому місті в роки німецької окупації.

Написати перший коментар | Додати посилання на цю статтю | Переглядів: 3674

Детальніше...
 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 Наступна > Кінець >>

Всього 25 - 32 з 55